Дія електричного струму на організм людини і основні види ураження електричним струмом. Безпека праці при виконанні земляних робіт, страница 3

Механічні ураження є наслідком різких невимушених судорожних вкорочень м’язів під дією струму, що приводить до розриву кровоносних судин, м’язів, сухожилків, може спричинити вивих суглобів або перелом кісток. Вони виникають тоді, коли людина довгий час перебуває під на­пругою в установках до 380 В приблизно у 0,5% потерпілих від струну і потребують тривалого лікування. Третина з них супроводжується, крім цього, контактним опіком тіла.        

Електроофтальмія - це ураження зовнішніх оболонок очей при горін­ні електричної дуги потужним ультрафіолетовим випромінюванням, яке енергійно поглинається клітинами організму і викликає в них хімічні зміни. Потерпілий відчуває різкий біль в очах, осліплення, світлобоязнь, сльозотечу і т. ін. Запобігання електроофтальмії при обслуго­вуванні електроустановок забезпечується використанням захисних оку­лярів, які майже не пропускають ультрафіолетових променів і захищають очі від бризок розплавленого металу при виникненні електричної дуги.

Електричний удар - це збудження живих тканин-організму людини струмом, що супроводиться судорожним скороченням м’язі в. Електричний удар виникає при проходженні через людину струмів невеликої сили /до 100 мА/ при напрузі до 1000 В. Струм такої малої сили скорочує м’язи серця і органів дихання, викликав зупинку серця і порушення дихання. Це найнебезпечніший вид ураження електричним струмом. При електроударах порушується серцева, дихальна і мозкова діяльність організму лю­дини, при цьому зовнішніх місцевих уражень людина може не зазнавати.

Залежно від наслідків ураження електричні удари умовно можуть бути поділені на чотири ступені:

І - судорожні скорочення м’язів без втрати свідомості;

П - судорожне скорочення м’язів з втратою свідомості, але з збе­реженим диханням і роботою серця;;

Ш - втрата свідомості і порушення дихання або роботи серця;

ІV - клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу. Як відомо, клінічна смерть е оборотним процесом вмирання, який продовжується протягом 6-8 хвилин. І якщо з моменту настання клініч­ної смерті протягом цього часу вжити необхідних заходів, організм можна повернути до життя. Після періоду клінічної смерті настає біо­логічна смерть. Це необоротне явище, що характеризується припинен­ням біологічних процесів у клітинах, тканинах і розпадом біологічних структур.

У людини, яка перебуває в стані клінічної смерті, відсутні всі ознаки життя; вона не дихав, серце її не працює, больові подразники не викликають ніяких реакцій, зіниці очей різко розширені і не реа­гують на світло. В цей період в організмі життя не повністю не згас­ло, в ньому на дуже низькому рівні відбуваються обмінні процеси, до­статні для підтримки мінімальної життєдіяльності. Деякі органи, на­приклад, довгастий мозок зберігають життєдіяльність протягом кількох і навіть десятків хвилин. Це дозволяє вплинути на більш стійкі жит­тєві функції організму і відновити згасаючі або щойно згаслі функції. Насамперед гинуть дуже чутливі до кисневого голоду клітини кори головного мозку. З діяльністю цих клітин пов’язані свідомість і мис­лення. Кора головного мозку розпадається дуже швидко і бувають ви­падки, коли вдається оживити серце, відновити дихання, але людина гине від руйнування кори головного мозку або залишається психічно не­повноцінною.

Причини смерті від електричного струму: припинення роботи серця, припинення дихання і електричний док.

Припинення серцевої діяльності - найнебезпечніша причина смерті під електричного струму, повернути потерпілого до життя значно склад­ніше, ніж при електричному шоку чи зупинці дихання. Струм може діяти на серцеві м’язи безпосередньо, проходячи через серце, чи рефлекторні, тобто через центральну нервову систему, коли шлях струму лежить поза межами серця. В обох випадках може наступати зупинка серця чи його фібриляція.