Дія електричного струму на організм людини і основні види ураження електричним струмом. Безпека праці при виконанні земляних робіт, страница 10

б) струмопровідний пил, що вкриває провідники, проникає в машини й апарати;

в) наявність температури, що перевищує 35 °С, або короткочасно 40 °С, незалежно від пори року;

г) можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусів електрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі або ви­робничого обладнання;

д) наявність струмопровідних підлог (земляних, залізобетонних, металевих, цегляних). До таких умов належить робота в приміщеннях за­лізобетонних заводів, сховищах пилящих матеріалів, майстернях тощо.

П. Особливо небезпечні умови ураження людей електричним струмом характеризуються наявністю однієї з таких ознак:

а) дощ, сніг в приміщеннях яких відносна вологість повітря близька до 100%. Постійно стелі, підлоги, стіни, колони, перегородки, фундаменти і обладнання вкриті вологою;

б) хімічно активне середовище з їдкими парами і газами, які руйну­ють ізоляцію електрообладнання;

в) одночасно дві або більше умов з ознаками приміщень підвищеної небезпеки. Особливо небезпечні умови виникають при роботах у котель­нях, підвалах, банях, хімічних цехах, насосних станціях, приміщеннях для зарядки акумуляторних батарей та ін.

Ш. Умови без підвищеної небезпеки.

Небезпека ураження електричним струмом існує завжди там, де використовуються електроустановки, тому не існує повністю безпечних умов праці при експлуатації електроустановок.

Згідно з цією класифікацією найнебезпечнішими є умови П категорії.

За ступенем небезпеки роботи з зовнішніми електроустановками, електрозварювальні роботи в підвальних приміщеннях, колодязях, мета­левих посудинах прирівнюються до роботи електроустановок, то експлу­атуються в особливо небезпечних умовах.

2.7. Засоби захисту людей від ураження електричним струмом

Засоби захисту людей, що використовуються в електроустановках, поділяються на засоби, що забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустановок і такі, що забезпечують безпеку при аварійно­му стані електроустановок.

При пошкодженні електричних установок причиною ураження струмом можуть бути поява напруги на металевих частинах електрообладання (кор­пус, кожух, огородження) внаслідок пошкодження ізоляції або замикання фазного проводу на землю, появи крокової напруги на поверхні землі, порушення заземлення та ін.

Згідно з ДЕСТ 12.1.019-79 та ПУЕ при пошкодженні електроустановок використовують такі засоби: захисне заземлення, занулення, ізоляція токоведучих частин, захисне вимикання, малі напруги, недоступність до провідників і т. ін. Жоден з цих засобів не є універсальним, а має свої переваги і недоліки. Тому для забезпечення електробезпеки людей необхідно застосовувати не один, а кілька засобів одночасно.

Захисне заземлення електроустановок

В електричних установках існують три види заземлення: захисне заземлення для захисту людей від ураження електричним струмом; робоче заземлення, що забезпечує нормальні режими роботи електричних устано­вок, та заземлення системи блискавкозахисту, що захитає будівлі та спо­руди від атмосферних перенапруг.

Згідно з ДЕСТ 12.1.009-76 захисним заземленням називається навмис­не електричне з’єднання з землею металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою в результаті пошкодження електричної ізоляції або при наведенні на них електростатичних зарядів та дії електромагнітної індукції,

Основне призначення захисного заземлення - усунення небезпеки ураження струмом при дотиканні до металевих частин електрообладнання, яке опинилось під напругою. Захисна дія заземлення полягає у зниженні сили струму, що проходить по тілу людини до безпечної величини. Дося­гається це завдяки тому, що опір заземлення дуже малий (одиниці, де­сятки ом) порівняно з великим опором людини (тисячі ом). Чим більше відношення опору людини до опору заземлення, тим менший струм прохо­дить по людині, а значить і наслідки, ураження будуть легшими. Опір заземлення добирають таким, щоб струм, який проходить через людину, був безпечним.