Основные тенденции социального развития коллектива в экономически развитых странах. Способы активизации трудовой деятельности персонала предприятия. Принципи праксеології — новий напрямок розвитку мотивації на підприємстві, страница 54

Японська модель організації дослідницького процесу у великих фірмах заснована на принципах тісної кооперації науки і виробництва. Їхній досвід організації процесу впровадження на основі спільних дослідницьких асоціацій має ряд переваг, що дозволяють різко скоротити термін (до 2 – 4-х років) між розробкою фундаментальної ідеї та її втіленням у базову технологію і готовий продукт. По-перше, взаємодія представників фундаментальної й прикладної науки, університетів і фірм, вчених різних шкіл і напрямків, добре налагоджений обмін інформацією й ідеями дають швидкий і значний результат. По-друге, теоретичні й прикладні розробки, їх впровадження перетворюються завдяки спільним діям людей у єдиний процес. Власне кажучи, впровадження нововведень фактично вмонтовано в наукову розробку і є її безпосереднім і запланованим результатом.

У японській інноваційній системі привертає увагу не тільки своєрідність методів поширення нових технологій, але й передача імпульсів, що спонукають інших виробників удосконалювати виробництво й підвищувати його ефективність. Один із каналів цього механізму полягає в наступному. Великі японські фірми мають розгалужену систему постачальників, що працюють на одного замовника і тому залежать від нього. Фірма, що очолює цю систему, здійснює жорсткий контроль щодо якості і термінів постачання. Для цього від постачальників вимагають використання більш досконалого устаткування й технологій, залишаючи вирішення цього питання за собою. Так, наприклад, коли автомобільні корпорації стали переходити на роботу за системою "точно-вчасно" з гарантією якості, то їхні постачальники змушені були провести реорганізацію виробництва для створення відповідної виробничої бази. Субпідрядники, яким не вдалося вийти на необхідний рівень технічного оснащення й ефективності виробництва, випадали з цієї моделі. Результатом стало швидке впровадження робототехніки, комп’ютерних технологій. Таким чином, кооперація дрібних фірм з головними виробниками створює ефективні канали поширення нової техніки і технології.

Європейські країни мають приклади інших моделей взаємодії науково-технічних ідей. На специфіку організації інноваційного процесу в цих країнах вплинув ряд обставин. Насамперед європейські фірми, як носії науково-технічного прогресу, мають істотні обмеження в порівнянні з американськими корпораціями — порівняно вузький національний ринок. Капіталовкладення в наукові розробки вимагають значних масштабів виробництва для рентабельності результатів. У свою чергу таке виробництво повинне мати широкі ринки збуту. З цієї причини інноваційні процеси в Європі стали наштовхуватися на обмежуючі рамки національних ринків: при невеликих обсягах реалізації вартість наукоємного продукту зростала, а конкурентоспроможність падала. В цих умовах для підвищення ефективності виробництва й конкурентоспроможності товарів була створена міжнародна кооперація європейських фірм, що дозволила розширити масштаби ринку за рахунок їх інтеграції. Іншим фактором, що вплинув на механізм інноваційного процесу в європейських країнах, був конкурентний тиск американських і японських фірм. Відставання у сфері наукових досліджень призводило до втрати конкурентних позицій на своєму власному ринку. Це підштовхувало до об’єднання капіталів і стимулювало інтеграцію фірм. Ефект інтеграції позначився не тільки на розширенні інноваційного процесу, але й на ефективності розподілу праці при організації спільних проектів і об’єднанні наукових потенціалів різних фірм. Як показує європейський досвід, угоди про кооперацію укладають насамперед між фірмами, що мають досягнення в тій чи іншій сфері майбутнього спільного проекту.

Відзначаючи особливості інноваційного процесу в різних країнах, варто підкреслити, що якщо в США і Японії є підстави для дискусії про більш значний внесок дрібного бізнесу в сучасні напрямки НТП, то для європейських країн картина досить прозора: головними лідерами інноваційного процесу є великі й найбільші корпорації. Саме на їх долю припадає більша частина вкладень і державних субсидій.