Основные тенденции социального развития коллектива в экономически развитых странах. Способы активизации трудовой деятельности персонала предприятия. Принципи праксеології — новий напрямок розвитку мотивації на підприємстві, страница 23

Инвестиционная деятельность формируется успешно только на осно­вании использования стереотипов, общих для развития украинского общества, и сте­реотипов, сложившихся в условиях становления социаль­ного института инвести­ционной деятельности. Не менее значительным является и доверие, степень кото­рого определяет, с одной стороны, срок взаимодействия парт­неров — краткосроч­ный или долгосрочный, а, с дру­гой — ориентирует на построение той или иной модели поведения парт­неров в процессе построения инвестиционного пространст­ва. Опыт изуче­ния социального института инвести­ционной деятельности дока­зывает, что высокая степень доверия является пред­посылкой для достижения длитель­ного взаимодействия партнеров, в процессе которого стереотипы поведе­ния партнеров находятся в состоянии постоянной динамики как следствие хаотич­ности развития всех общественных отношений в период трансфор­мации общества. Закрепление стереотипов проверяется вре­ме­нем и надеж­ностью контрактных отношений, приносящих взаимную выгоду для участников взаимодействия. Значи­мость социального института инвести­ционной деятельности как модератора в системе социальных институтов совре­менного общества неоспорима.

___________

Литература: 1. Fukuyama Fransis. Trust: The Social Virtues and the Creation of Prosperity. New York. The Free Press. — 1995. — 458 p. 2. Бауман З. Мыслить социологически. — М.: Аспект Пресс, 1996. — 256 с. 3. Чалдини Р. Психология влияния. — СПб., 1999. — 272 с.

12. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ                          УДК 658. 589

ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

Гриньов А.В.,

 


канд. екон. наук, доцент Харківського державного

автомобільно-дорожнього технічного університету

Необхідність виходу економіки України з кризового стану, перш за все, передбачає розвиток науково-технологічної сфери, яка забезпечувала б іннова­ційний характер промислового виробництва. На це націлений Указ Президента України від 20 серпня 2001 року, яким передбачено: встановлення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні до 2005 року; впровадження механізму диференційованого пільгового оподаткування підприємств залежно від рівня їх інноваційної активності, стимулювання науково-дослідних та досвідно-конструк­торсь­ких розробок; суттєве підвищення заробітної плати наукових працівників, рівня їх соціального захисту; створення інформаційної бази даних щодо новітніх технологій [1]. В сучасних умовах науково-технічні розробки визначаються як фактор соціально-економічного розвитку країни, тобто їм належить провідна роль у вирішенні економічних, соціальних, екологічних та інших проблем.

Вирішення перелічених проблем пов’язане зі зростанням масштабів вироб­­ництва, розмірів витрат на науково-технічні розробки та їх впровад­женням у вироб­ництво; з необхідністю обміну науковими досягненнями між країнами, регіо­нами та підприємствами; наявністю глобальних проблем (на­приклад екологічних), які мають довгостроковий характер і можуть бути вирішені тільки за умови участі багатьох країн світу; зміною характеру міжна­родних економічних зв’язків, що охоп­лю­ють науково-технічну, виробничу, фінан­сову, інформаційну та інші сфери діяльності.

Інноваційний тип розвитку визначається перенесенням акцентів на викори­стання принципово нових прогресивних технологій, випуск високотехнологічної продукції, розробку прогресивних організаційних і управлінських рішень в інно­ваційній діяльності.

В сучаcних умовах розвитку економіки України необхідна розробка нової моде­лі економічного зростання, що повинна засновуватися на інноваційному типі розвитку та передбачати зміну поняття науково-технічного прогресу. Це пов’язано з обґрун­туванням нових пріоритетів розвитку економіки, таких, як підвищення добробуту, інтелектуа­лізація виробничої діяльності з використанням новітніх і інформаційних технологій. Крім того, необхідна розробка нової фінансово-кредитної політики, системи ефектив­ного стимулювання інновацій та зміни типу підпри­ємницької діяльності (розвиток вен­чурного підприємництва і залучення ризикового капіталу до фінансування інновацій).