Основные тенденции социального развития коллектива в экономически развитых странах. Способы активизации трудовой деятельности персонала предприятия. Принципи праксеології — новий напрямок розвитку мотивації на підприємстві, страница 15

Відмінність соціальної відповідальності від юридичної в тому, що вона виз­на­ча­ється ступенем добровільності реагування організації на ті чи інші події та вста­нов­­ле­ними в організації етичними нормами.

Етичні норми та соціальна відповідальність бізнесу формуються відпо­від­но до політичних, економічних, релігійних пріоритетів, які існують у суспіль­стві у пев­ний момент часу.

На сьогодні основними етичними пріоритетами для підприємця мають стати: впевненість у корисності своєї праці не тільки для себе, а й для суспільства; на­ле­ж­ність до людей, які бажають та вміють добре працювати та реалізовувати свої здіб­ності; віра у бізнес, ставлення до нього як до мистецтва; визначення необхідності конкуренції та одночасне прагнення до співпраці; повага до особистості; повага до будь-якої власності, державної влади, соціального устрою, законодавства; довіра до інших, повага до професійної майстерності людей; визнання цінності освіти, науки, культури; усвідомлення необхідності дотримання екологічних норм; прагнення до нововведень; гуманізм; допомога малозахищеним людям; підняття рівня релігійних, етичних, культурних цінностей у суспільстві.

Соціальну відповідальність організації можна зобразити графічно (рисунок).

Рис. Соціальна відповідальність організації

Навчання етичній поведінці у бізнесі важливе для його успіху, особливо, коли об’єктом підприємництва є торгівля, послуги, медицина.

В економічно розвинутих країнах вже давно визначено, що увага до етичних норм поведінки в суспільстві прямо пропорційно залежить від рівня життя людей.

У курси навчання бізнесу на рівні університетів включають етику як обов’яз­ко­вий предмет, завдяки чому підприємці отримують необхідні знання.

Етична поведінка підприємця на ринку товарів, послуг є складовою внутріш­нього середовища організації, яка підпорядкована його власному впливу і формує його імідж (гудвіл) у зовнішньому середовищі.

У бізнесі розвинутих країн виділились різні філософські підходи, що базуют­ь­ся на сукупності відповідних принципів. А саме: утилітаризм, дотримання прав людини, справедливість.

Утилітаризм — це філософський принцип ухвалення етичних рішень, в основі якого лежить прагнення до максимального блага для більшості людей.

Якщо підприємець або менеджер дотримується зазначеного принципу, то він старанно вивчить вплив всіх альтернативних рішень на всі зацікавлені сторони, а потім зробить такий вибір, який принесе найбільше задоволення більшості людей. Потрібно виключити ті альтернативи, які влаштовують лише вузьке коло людей, чи ті з них, які не задовольняють потреб більшості. Корисність такого підходу залежить від вміння аналізувати наслідки своїх рішень. Це вимагає такого рішення, що при­несе користь більшості людей.

Дотримання прав людини — філософський принцип ухвалення етичних ріше­нь, що спрямований на захист честі та гідності кожної, без винятку, людини.

Віра у права іншої людини означає, що керівник вважає себе зобов’язаним їх захищати, що він відхиляє будь-яке рішення щодо порушення прав людини. Так, він не може примусити людей робити вчинки, які протилежні їхнім релігійним або етич­ним уявленням. Він зберігає таємницю щодо захворювань, водночас турбуючись при цьому, щоб інші люди не постраждали від захворювань, тощо. Останнім часом у світовій практиці поняття індивідуальних прав насправді поширилось настільки, що охоплює тепер захист рослин, тварин, землі, води, повітря та інших елементів сере­до­вища, що оточує людей.

Справедливість — філософський принцип, що базується на ухвалення етичних рішень щодо забезпечення рівних прав при розподілі відповідальності і благ.

Справедливість виходить з того, що до всіх людей слід ставитись однаково, що встановлені правила слід виконувати обов’язково, і що ті, хто приносять шкоду іншим, повинні відповідати та відшкодовувати збитки. Виходячи з зазначеного, спра­ведливе рішення — це відверте, неупереджене і розумне рішення, що відпо­ві­дає тим правилам, які застосовуються в даній ситуації.