Основные тенденции социального развития коллектива в экономически развитых странах. Способы активизации трудовой деятельности персонала предприятия. Принципи праксеології — новий напрямок розвитку мотивації на підприємстві, страница 24

Інноваційний розвиток промислового виробництва вимагає реформування відносин власності, системи управління інноваціями, створення ринкового механіз­му регулювання економічних відносин. Основу інноваційного розвитку складає науко­во-інноваційний процес, який включає: фундаментальні та прикладні дослід­ження; дослідно-конструкторські, проектні та технологічні розробки; випробування і промислове освоєння новацій. Головною метою науково-інноваційного процесу є отримання таких результатів, що придатні для практичного використання на промислових підприємствах і для отримання прибутку. Саме за таких умов він може бути віднесений до інноваційної діяльності, яка вимагає певних джерел фінансу­вання та економічних стимулів (пільгове оподаткування, кредитування, бюджетне фінансування тощо). Другою складовою науково-інноваційного процесу є діяльність підприємств стосовно реалізації інновацій.

Кризова ситуація в науково-інноваційній сфері обумовлена відсутністю стра­тегії інноваційного розвитку, що може бути досягнутий завдяки створенню перед­умов для швидкого й ефективного впровадження технічних новинок у всі сфери діяльності підприємств; збереженню та розвитку науково-технічного потенціалу підприємств, здатного здійснювати їх стратегічний розвиток; створенню необхідних матеріальних умов для збереження висококваліфікованих наукових кадрів іннова­ційної сфери.

Розвиток інновацій передбачає розробку такого механізму управління іннова­ційною діяльністю, що включає ряд етапів: розробку і їх освоєння, вихід на ринок; освоєння та зростання обсягу виробництва за рахунок збільшення його масштабів і зниження витрат; досягнення зрілості, яка характеризується вдосконаленням продукції, покращенням її якісних характеристик і модифікації в умовах конкуренції, що пов’язана з тиражуванням нововведень; моральне старіння продукції, її неконку­рентоспроможність за рахунок появи на ринку інших інновацій. Реалізація перелі­чених етапів може бути здійснена завдяки застосуванню стратегічного управління інноваціями, яке є складовою частиною інноваційного менеджменту з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу.

Розробка стратегії інноваційного розвитку підприємства включає прийняття стратегічних завдань, оцінку можливостей та ресурсів для їх рішення; аналіз стану розвитку науково-інноваційної сфери і організаційних структур, обґрунтування чин­ників, які впливають на інноваційну стратегію. При цьому слід враховувати фактор часу, який є найбільш впливовим для інновацій, а також забезпечувати сучасними технологіями отримання та передачі інформації. В процесі розробки стратегії важливим є врахування усієї кількості факторів, що впливають, пов’язаних з вибо­ром та обґрунтуванням відповідного її типу (табл. 1).

При виборі та обґрунтуванні стратегії необхідно враховувати такі цільові критерії, як обсяг виробництва, прибуток, обсяг збуту, окупність інвестицій, наявність грошових коштів. Обґрунтування стратегії здійснюється також з ураху­ванням відношень ринок — продукт за допомогою матриць, що дають можливість визначати стратегічні комбінації в залежності від умов ринку та альтернатив про­дукції, з якою підприємство виходить на ринок. Серед умов ринку враховуються існуючий ринок, розширення ринку та новий ринок. В якості альтернатив продукції порівнюються альтернативи сучасна, поліпшена та принципово нова. Для кожної з цих умов ринку та альтернативи продукту існує власна стратегія, що може бути обрана підприємством. При цьому необхідно постійно відстежувати динаміку кон’юнк­тури ринку, ступінь конкуренції та фінансовий стан підприємства.

Таблиця 1

Чинники, які впливають на відповідний тип стратегії інноваційногорозвиткупідприємства