2. Політика "ринкової орієнтації" передбачає провідну роль ринкового механізму у розподілі ресурсів та визначенні напрямів розвитку науки й техніки. Така політика орієнтована на обмеження ролі держави в стимулюванні фундаментальних досліджень, створенні економічного клімату та інформаційного середовища для нововведень у фірмах, скорочення прямої участі в НДДКР та дослідженнях ринків, а також на зменшення прямих форм регулювання, які заважають стимулюванню ринкової ініціативи та ефективній перебудові ринку. Ця форма політики була пріоритетною в 70-х роках у США, Німеччині, Японії, а на початку 80-х років поворот до неї здійснила більшість розвинених країн.
3. У 60 – 70-х роках в США мала місце політика "соціальної орієнтації", яка передбачала регулювання соціальних наслідків НТП, а ухвалення рішень базувалось на широкому соціально-політичному консенсусі з залученням широкої громадськості. Цей час характеризується великою кількістю розробок у військовій сфері, які було направлено у цивільну промисловість для виробництва товарів народного споживання.
4. Варіант "зміни економічної структури господарського механізму". Він передбачає великий вплив передових технологій на вирішення соціально-економічних проблем, на зміни галузевої структури, на взаємодію суб'єктів господарювання, на рівень життя і т. д. У даний час лише Японія послідовно дотримується такої політики, здійснюючи її паралельно з ринковою.
Як свідчать результати аналізу варіантів інноваційної політики світової економіки, варіанти відрізняються один від одного ступенем втручання держави, рівнем науково-технічного прогресу та потребами суспільства.
Реалізація інноваційної політики можлива за умови ефективного функціонування інноваційного підприємництва. На думку автора, інноваційне підприємництво — це самостійна, ініціативна на власний ризик діяльність з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та соціальну сферу, що зумовить одержання прибутку та (або) соціального ефекту. Іншими словами, інноваційне підприємництво становить якісно нову сферу інтеграції науки з виробництвом, зміст якої полягає у виробничому освоєнні, впровадженні та реалізації різноманітних нововведень, що призведе до покращення якісних та кількісних показників соціально-економічної діяльності підприємницької структури.
Підсумовуючи світовий досвід формування інноваційної політики, можна зробити висновок, що вирішення завдання переходу України на інноваційний шлях розвитку в Україні потребує комплексного підходу і є достатньо довгостроковим.
___________
Література: 1. Соколенко С. И. Современные мировые рынки и Украина. — К.: Демос, 1995. — 354 с. 2. Поручник А. М., Антонюк Л. Л. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні: Монографія. — К.: КНЕУ, 2000. — 172 с. 3. Инновационный менеджмент / Под ред. П. Н. Завлина, А. К. Казанцева, Л. Э. Миндели. — СПб.: Наука, 2000. — 560 с. 4. Кравченкова Е. Б. Инновационный бизнес и финансовые рынки // Проблеми науки. — 2001. — №2. — С. 34 — 37. 5. Андрощук Г. Государственная инновационная политика // Бизнес-Информ. — 1997. — №1. — С. 37 — 40. 6. Тульпа І. А. Управління формуванням інноваційної стратегії підприємств в умовах технологічних змін // Автореф. дис. канд. екон. наук "Європейський університет фінансів, інформаційних систем менеджменту і бізнесу". — К., 2002. — 16 с.
|
УДК 338.49 |
Денисова Н. |
Структура и состав социальной инфраструктуры в рыночной экономике
В условиях перехода к рыночным отношениям приоритетными в развитии становятся, прежде всего, хозяйственные системы, которые связаны с непосредственным удовлетворением потребностей населения в услугах и одновременно выступают элементом инфраструктуры рынка. К таким функциональным подсистемам принадлежит социальная инфраструктура [1].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
