Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 9

В загальному випадку, реальний рівень ризику небажаної події для людини залежить від багатьох факторів: статі, віку, виду діяльності людини, місця її проживання, способу життя, звичок, періоду доби тощо.

Формула (3) дозволяє розраховувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема в групу можуть входити люди, які належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб’єктів господарської діяльності тощо.

Існує шкала порівняння ризиків смертності, яка вперше запропонована в роботі [1] для порівняння ризиків різного походження, для різних небезпек. Вона дає змогу провести також оцінку ризику за якісними показниками (табл. 1).

Таблиця 1.

Шкала порівняння ризиків смертності

            1                      2                      3                4                     5                 6            7                8

За цією шкалою можна оцінити фоновий ризик смертності українських громадян у побуті від нещасних випадків

Аналогічна шкала існує для оцінки професійного ризику. Кількісно професійний ризик теж можна оцінити за ймовірністю загибелі людини за одиницю часу, наприклад, за рік. Ризик загибелі у сфері професійної діяльності перебуває в межах від 1*10^-4 на люд.рік (безпечні професії) до 1*10^-2 (особливо небезпечні).

Найнижчий рівень ризику смерті в швейній, взуттєвій, текстильній, харчовій і паперовій промисловості, вищій – у хімічній промисловості, на транспорті, в будівництві, сільському господарстві. До особливо небезпечних професій відноситься зокрема робота верхолазів-монтажників (в 10 разів вище прийнятного рівня), льотчиків-випробувачів (в 40 разів), льотчиків-винищувачів (в 65 разів). Соціально-неприйнятними для суспільства видами діяльності сучасної людини слід вважати особливо небезпечні професії, пов’язані з ризиком смерті більше ніж 1*10^-2 1/люд.рік.

Якщо ризик R≥10^-3, то відповідно до рекомендацій ВООЗ необхідно вживати заходи щодо забезпечення безпеки.

2.  Ризик, пов’язанийзі старінням системи

Ризик – величина не постійна і з часом змінюється, оскільки змінюються зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на систему.  Ризик, пов’язаний із старінням системи, має загальні особливості розвитку.

          Біологічні й технічні системи мають ряд спільних властивостей і розвиваються за однаковими законами, тому в більшості випадків їх можна характеризувати однаковими показниками. В технічних системах часто застосовують поняття надійності, під яким розуміють властивість об’єкта задовільно функціонувати протягом певного (визначеного) часу в заданому режимі та в заданих умовах використання і технічного обслуговування.

За аналогією, надійність людини як біологічної системи – це здатність людського організму, підтримувати свою життєдіяльність протягом певного часу (скажімо, 100 років) при певних умовах життєвого середовища ЖС (фізичні і  психічні навантаження, стан довкілля, побут) і при певному  рівні обслуговування (харчування, гігієна, медичне забезпечення тощо).