Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 22

У січні 1999 року в Могілеві у черзі за курми була на смерть задавле­на жінка. Натискаючий натовп звалив ящики. Люди, побачивши падаю­чих курей, почали хапати дармове. У виниклій тісняві купувальниці стало погано і вона померла на місці.

На площі біля мечеті Аль-Храм у Мецці в березні 2000 року зібрали­ся тисячі прочан, які здійснювали щорічний хадж до ісламських свя­тинь. У тісняві загинуло 2 чоловіки і 5 отримали каліцтва.

Як тільки-но пролунав дзвоник із останнього уроку, старшокласники однієї із кращих шкіл сірійського міста Алеппо зірвалися з місця і побігли до сходів. У цей момент по них дружно йшли першокласники, яких відпус­тили трохи раніше. Підлітки не захотіли чекати малечу і пішли «на та­ран», у результаті чого малюки були зметені і розтоптані шаленим натов­пом, 11 першокласників, серед них був і син директора школи, померли на місці, 15 — відвезла «швидка» у тяжкому стані у реанімацію.

2005 року в Багдаді (Іран) біля мечеті зібралися тисячі турків-шиїтів для проведення служби. В результаті провокації (звістка про те, що серед прочан терорист-смертник) виникла паніка, всі кинулися рятуватися. У тісняві, яка утворилася, було затоптано насмерть 800 чол.

В лютому 2006 р. в столиці Філіпін Манілі в очікуванні зйомок найпопулярнішого в країні телешоу зібрався натовп. Хтось у студії вигукнув «бомба», почалася паніка. Люди, які скупчилися біля вузького входу, кинулися тікати. В тисняві, що утворилася, чимало людей були травмовані, 73 людини одержали смертельні травми.

Слід пам`ятати, що натовп – це сприятливе місце для здійснення терористичних актів, що можуть супроводжуватися вибухами, можливе застосування хімічних речовин, сльозогінних газів, а також провокацій для штучного викликання паніки.

Швидкість руху людського потоку у великій тісняві обмежена певною (критичною) величиною, яка залежить від того, наскільки щільно знаходяться люди один від одного. Достатньо людей в натовпі змусити рухатися швидше (наприклад, при розгоні демонстрації), ніж це фізично можливо при даній щільності, як виникає давка, люди падають, а наступна хвиля людей біжить прямо по тілах лежачих, затоптуючи їх насмерть. Особливо небезпечні жіночі каблучки-шпильки: вони дірявлять людське тіло наскрізь, такі травми просто несумісні з життям.

Швидкість руху людей у натовпі можна порівняти з течією води по каналу. Коли вода тече повільно – це ламінарний рух. Кожна частинка води рухається однаково із сусідньою частинкою, не обганяючи і не створюючи тиск на неї. Але достатньо лише збільшити тиск як збільшиться кількість води, що проходить за одиницю часу крізь поперечний перетин. Вода захоче вийти з берегів, щоб зберегти свою повільну, ламінарну течію, однак ширина каналу незмінна, тож швидкість руху води збільшиться. Тоді ламінарний потік перетворюється в турбулентний: одні шари води переганяють інші, стеляться поверх них, підминають їх під себе, потік закручується, бурлить, перемішується… Те саме відбувається і з натовпом, коли якась сила примушує його рухатися швидше.

Тиснява може утворитися при виникненні надзвичайної ситуації (пожежа, вибух, терористичний акт, захоплення заручників) в місцях масового перебування людей: на станціях метрополітенів, в глядацьких залах, універсамах, стадіонах тощо. В умовах замкнутого простору при створенні високої щільності натовпу, коли люди намагаються якнайшвидше уникнути впливу джерела небезпеки, вони проявляють збудженість і докладають максимум зусиль для порятунку. Будь-яка затримка руху при аварійній ситуації може привести до утворення перед якою-небудь перешкодою (вузькі двері) скупчення людей з гранично допустимими їх щільностями. При цьому можливо виникнення паніки, тобто такого психофізіологічного стану людей, коли вони перестають контролювати свої дії.

Природне прагнення людей якнайшвидше уникнути впливу небезпеки диктує необхідність скоротити до можливого мінімуму час їхнього перебування у небезпечній зоні. Якщо існує якийсь час tббезпечного перебування людей в зоні небезпеки, то тривалість виходу людей із небезпечної зони (евакуації)  tемає бути не більше цього часу: