Як показали дослідження американських психологів, людина може без помітної шкоди для свого здоров’я витримати лише певну кількість стресів – хто більше, хто менше. У кожного свій рівень стресостійкості, перевищивши який, людина набуває гострі, хронічні соматичні і нервові захворювання, аж до смертельного наслідку.
Люди, які врятувалися в екстремальній ситуації, довгий час зазнають тих чи інших патологічних змін у психічній сфері (т.зв. посттравматичний синдром). Наприклад, у людей, що пережили травми під час аварій зустрічаються: депресивні стани, психогенний ступор (загальмованість), психомоторне збудження, бред, галюцинації, кошмари уві сні тощо. Для зняття подібних психічних порушень потрібна допомога лікаря-психотерапевта, психолога.
Таким чином, підсумовуючи дану тему, можна сказати, що людський фактор має значний вплив на нашу життєдіяльність, на поведінку конкретних осіб, на процес прийняття рішень щодо безпеки людей і довкілля. Тож з метою зниження ризику проявлення людського фактору необхідно проводити:
ü профілактичні запобіжні заходи, які зводять до мінімуму імовірність виникнення надзвичайної, аварійної ситуації;
ü ергономічну оптимізацію обладнання і робочого місця працюючого;
ü професійний відбір на відповідальні посади;
ü періодичну профілактику перевтомлення, зорової, психоемоційної напруги, монотонії в роботі;
ü удосконалення структури особистості (підвищення професійної компетентності, проведення тренувальних занять з поведінки в аварійних ситуаціях, аутотренінг, самовдосконалення, тренування пам’яті, уваги тощо).
5. Роль біоритмів у проблемі людського чинника
Ідея трьох ритмів була реалізована наприкінці 60-х років минулого століття японською транспортною фірмою „Омі рейлвей компані” а також в 70-ті роки в нашій країні: на шахтах „Краснолиманська” і „Східна” Донбасу, на Дніпропетровському металургійному заводі, в Калінінградському морському порту, на автопідприємствах Грузії та ін. У всіх випадках використання цього методу було відмічено зниження рівня травматизму.
Пізніше, дослідженнями деяких авторів ця теорія спростовувалася і її успіх пояснювався лише психологічним впливом: попередження, нагадування про можливість нещасного випадку перешкоджали адаптації працюючих до небезпеки.
6. Психологія натовпу
Натовп — скупчення великої кількості людей. Це скупчення людей може бути на вулиці, у громадських місцях. При великому скупченні людей (футбол, концерт популярної рок-групи, мітинг, акція протесту) може виникнути надзвичайна ситуація соціально-політичного характеру.
Психологія і класифікація натовпу
Зважаючи на характер утворення і мету, розрізняють чотири різновиди натовпу.
1. Випадковий натовп — доволі велика група людей, чию увагу привернула яка-небудь подія, наприклад, дорожньо-транспортна пригода (аварія).
2. Експресивний (лат. expressio— виражати) натовп утворюється із людей, об'єднаних бажанням разом виявити свої почуття — радість, горе, протест, солідарність. Експресивний натовп можна побачити на весіллі або похоронах, на мітингах, маніфестаціях.
3.Конвенційний (лат. conventio— угода, договір, домовленість) натовп – це учасники масових розваг (дискотеки, футбол).
3. Діючий натовп розподіляється на агресивний, панічний, корисливий, повстанський. Прикладом дій агресивного натовпу може бути самосуд розгніваної групи над пійманим на гарячому злодієм, панічного — масова втеча людей раптових надзвичайних подій. Дії корисливого натовпу завжди спрямовані на захоплення якихось цінностей або благ. Повстанським називають натовп, дії якого зумовлені справедливим гнівом проти влади.
Загальні риси натовпу:
1. Натовп — це завжди велика група людей.
2. Ця група існує протягом короткого часу і тому не встигає розділитися за симпатіями, інтересами і виконуваними функціями.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.