Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 42

Існує ряд характеристик  якості внутрішньо житлового середовища, які різко погіршуються при зменшенні висоти приміщення (мікроклімат, освітленість, ступінь забрудненості повітря продуктами обміну речовин людини тощо). Встановлено, що вгорі під стелею концентрується шар так званого „пошкодженого”  повітря підвищеної температури завтовшки 0,75 м і більше, забрудненого надлишковою вологою, двоокисом вуглецю, мікроорганізмами та іншими шкідливими речовинами. Життєдіяльність людини має відбуватися в межах недосяжності цього шару (див. рис.). Оскільки середній зріст людини 1,75 м, враховуючи запас висоти 0,5 м маємо оптимальну висоту приміщення 1,75+0,5+0,75=3 м.

В будинках з поганою вентиляцією, у непровітрюваних приміщеннях шар забрудненого повітря збільшується. Збільшення кількості пошкодженого повітря відбувається також взимку в умовах, коли приміщення слабо опалюються і мешканці  змушені економити тепло, герметизуючи  вікна і  двері.

В умовах недостатнього фінансування житлового будівництва, низьку купівельну спроможність населення, поліпшити житлові умови вдається далеко не всім. Натомість зростає щільність проживаючого під однім дахом населення, а це сприяє збільшенню мікробного забруднення житлового середовища, ризику виникнення інфекційних захворювань.

До цього слід додати, що планувальні й конструктивні рішення багатьох будинків, зведених в епоху масового житлового будівництва 50-70 років не сприяють комфортній і безпечній життєдіяльності мешканців. Суміщені санвузли, поєднання дверним прорізом кухні з житловою кімнатою, прохідні кімнати „вагончиком”, великі втрати тепла крізь огороджуючі конструкції негативним чином впливають на якість житлового середовища.

Цікаво порівняти житлові умови пересічного українця з відповідними показниками громадян інших країн (табл.1)

*Дані 1990 року.

За даними .... року середня загальна площа житла в м. Полтаві становила 20,3 м²/люд., в сільській місцевості області – 24,7 м²/люд., в середньому по Полтавській області – 21,9 м²/люд.

(ЗА СТАТИСТИЧНИМ ЩОРІЧНИКОМ)

Які ж небезпечні фактори впливають на якість повітряного середовища житла? Основні з них такі:

·  зовнішнє повітря і речовини, які з ним надходять у приміщення;

·  сполуки, що виділяються з будівельних конструкцій і ґрунту, на якому стоїть будинок (особливо це важливо для перших поверхів);

·  продукти деструкції полімерних матеріалів, з яких виготовлені меблі, лінолеум, покриття стін тощо;

·  продукти неповного згорання природного газу, що виникають при користуванні газовими плитами або пічним газовим опаленням при поганій вентиляції;

·  продукти тютюнопаління;

·  речовини, що виникають в процесі приготування їжі;

·  речовини, що утворюються при користуванні миючими засобами, предметами побутової хімії;

·  інсектициди, які застосовують у приміщеннях для боротьби зі шкідливими комахами (тарганами, клопами, мурахами, комарами, мухами);

·  сполуки, які утворюються в процесі індивідуальної трудової діяльності або „хобі” (наприклад, випалювання по дереву, ремонт апаратури – паяльник, каніфоль, тощо);

·  речовини, що виділяються з робочого одягу людини, яка працювала на шкідливому підприємстві (хімічному, нафтопереробному, асбестопереробному) і змушена зберігати цей одяг вдома;

·  леткі речовини, що надходять з водопровідною водою (хлор);

·  антропотоксини – речовини, що виділяються в результаті життєдіяльності організму людини;