У розвинених країнах накопичений великий досвід боротьби з побутовим впливом радону. У США, наприклад, з 1985 року діє спеціальна радонова програма, у Великобританії та деяких інших європейських державах такі урядові програми працюють з 1987 року. Навіть у Росії 1997 року була затверджена національна програма „Радон”. В Україні, на жаль, такої комплексної національної програми не існує. Проте ще 1991 року – набагато раніше, ніж у Росії – були прийняті Державні будівельні норми України, де вперше регламентовано рівні гама-випромінювання і вмісту радону в житлових і побутових приміщеннях. 1997 року на зміну їм прийшли чинні нині ДБН В.1.4-0.01-97, які теж регламентують радіаційний контроль у будівництві. На сьогодні в Україні сформована концепція управління станом радіаційної безпеки в будівництві.
З метою обмеження надходження радону в житлові приміщення контролюється вміст радіоактивних речовин у будівельних матеріалах, рівень радіоактивності в усіх приміщеннях зведених будинків, проводяться спеціальні протирадонові заходи.
Кожне підприємство, яке виготовляє або відпускає сировину й будівельні матеріали, мусить проводити оцінку їхньої радіоактивності або мати сертифікат радіаційної якості, виданий спеціалізованою лабораторією. Радіологічна лабораторія Полтавської облСЕС з 1992 року перевіряє рівень радіоактивності заповнювачів для бетону і глини, що йде на виробництво цегли на всіх кар’єрах області. Найбільше природних радіонуклідів містить щебінь – від 26,5 до 200 Бк/кг при нормі 370 Бк/кг, а в Орлицькому кар’єрі Кобеляцького району – навіть 420 Бк/кг. Тому згідно будівельних норм використовувати цей щебінь в конструкціях будинків заборонено, він годиться лише для влаштування доріг.
Крім того, при здачі будь-якого об’єкта в експлуатацію в кожному приміщенні будинку фахівці лабораторії вимірюють потужність поглиненої дози гамма-випромінювання, тобто рівень радіації. В приміщеннях будівель, які будуються або реконструюються, він має бути не більше 30 мкР/год. У старих будинках – не більше 50 мкР/год. Вимірюється також концентрація радону в приміщенні – вона має бути не більше 50 Бк/м3.
Треба пам’ятати, що певна концентрація радону є в кожному приміщенні. Причому чим нижче поверх будинку, тим більше ймовірність підвищеної концентрації радону в квартирах, особливо, якщо будинок довгі роки експлуатується без ремонту або не має підвалу. Тож мешканці, які не люблять свіжого повітря, бояться протягів і не провітрюють приміщення, одержують надлишкове внутрішнє радіаційне опромінення. Найбільш уразливі діти: оскільки частота дихання у них більша, вони отримують більші дози опромінення.
Таким чином, найефективніший і найдоступніший спосіб боротьби з радоном – це провітрювання житлових і підвальних приміщень, вчасний ремонт (замазування тріщин в перекриттях). Можна також порекомендувати обклеювати стіни кімнат шпалерами, але обов’язково на полімерній основі, оскільки звичайні шпалери ефекту не дадуть. Поліетиленова плівка на 30% поглинає продукти розпаду радону, що вивільнюються зі стін.
Картографування територій на наявність високих концентрацій радону в нашій державі не проводиться. Хоча й відомо, що на фоні України в цілому Полтавщина належить не до найбільш благополучних областей. Той факт, що на другому місті за смертністю у нас стоять онкологічні хвороби, може побічно свідчити про „причетність” до цього радону. А щодо будинків, то й на верхніх поверхах ми не застраховані від потрапляння радону в наше житло. Радон приходить до наших квартир разом із гарячою водою, природним газом, який спалюємо на кухні. Наприклад, за 7 хвилин, яких достатньо, щоб помитися під гарячим душем, концентрація радону у ванній кімнаті зростає в 40 разів! Тож слід облаштовувати кухні й ванни ефективною вентиляцією.
Відносний вклад кожного джерела формування „радонового навантаження” в житлі може бути представлений таким чином:
· грунт під будинком і будматеріали – 78%;
· зовнішнє повітря – 13%;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.