Відповідно цій класифікації можна виділити три стадії життєдіяльності людського організму: 1) припрацювання (0-1 рік), коли ймовірність відмови досить значна; 2) розквіту і зрілості (1-60 років), коли ймовірність відмови мінімальна і визначається лише випадковими обставинами; 3) деградації або зношування (60 і більше років), коли ймовірність смерті різко зростає. Звичайно, вікові межі цих періодів для кожного індивідууму досить різняться. Суттєва різниця вікових стадій також і для населення різних регіонів, держав, етнічних груп. І якщо причини відмов на першій стадії (припрацювання) в європейських державах практично однакові (вроджені аномалії, так званий перинатальний стан, хвороби органів дихання травлення, інфекція тощо) і різняться тільки кількісно, то для другої стадії (зрілості) причини смерті українців досить специфічні. Наші співвітчизники найчастіше помирають від хвороб системи кровообігу, новоутворень (в основному злоякісних), нещасних випадків у побуті, хвороб органів дихання. Період стабілізації відмов, коли відмови виникають дуже рідко і можуть вважатися випадковими (в основному через нещасні випадки, травми, отруєння тощо) – для українців дуже короткий, обмежений віком 35 років. Після цього починається період спрацювання, коли в біологічній системі накопичуються дефекти, котрі призводять до швидкої (починаючи з 50-річного віку) деградації системи. Цим пояснюється і низька очікувана тривалість життя українців (68 років), на 10-12 років нижча, ніж в розвинених державах.
4. Імовірнісний аналіз безпеки
Відповідно формулі (1) ступінь ризику оцінюють за двома критеріями: рівнем імовірності небажаної події і тяжкістю її наслідків.
Від цих двох складових залежить реагування на можливу небезпеку, розробка і вжиття профілактичних заходів щодо попередження небезпеки, зменшення ризику її виникнення.
Наприклад, відмова двигуна літака в повітрі тягне за собою загибель всього екіпажу і пасажирів, але, якщо доведено, що ймовірність цього занадто низька (1*10-6) вкладати додаткові кошти на удосконалення конструкції двигуна недоречно. І навпаки: ймовірність зіткнення двох автомобілів на стоянці значно вище, ніж зіткнення літаків у повітрі, але оскільки наслідки цього незначні, загибелі і травмування людей не відбувається, теж немає сенсу витрачати значні кошти на забезпечення безпеки руху автомобілів на стоянці. Достатньо впровадити організаційні заходи: збільшити, наприклад, ширину проїздів, поставити попереджуючи знаки тощо. Таким чином, ми підходимо до концепції допустимого ризику. Але про це – трохи пізніше. Зараз про те, як визначити імовірність відмови (аварії) складних технічних систем.
Для цього існують певні методи імовірнісного аналізу безпеки. Ці методи можна застосовувати не лише для аналізу технічних систем, а й для визначення безпеки людини, або окремих соціальних груп.
Один із таких методів –метод побудови дерева подій (або дерева відмов). Розглянемо його на конкретному прикладі.
Приклад. Дана система послідовно з’єднаних елементів, котра містить насос і клапан, які мають ймовірність безвідмовної роботи відповідно 0,98 і 0,95.
Визначити ймовірність відмови роботи системи.
Будуємо дерево подій для цієї системи (зліва направо). Загальне правило побудови дерева: верхня гілка відповідає бажаному варіанту роботи системи, нижня гілка – небажаному.
Якщо насос не працює – система відмовляє незалежно від стану клапана. Якщо насос працює, за допомогою другої вузлової точки вивчаємо питання, чи працює клапан.
Ймовірність безвідмовної роботи системи 
Ймовірність відмови 
Перевірка: 
Тобто сумарна ймовірність двох станів системи дорівнює одиниці.
Приклад 2. Імовірнісний аналіз небезпеки захворювання грипом
5. Методи оцінки імовірності небажаної події
З огляду на попередній приклад виникають питання: як визначити імовірності безвідмовної роботи складових системи – насоса і клапана? Звідки взялися цифри Pн = 0,98 і Pк = 0,95? Чим вони обґрунтовані?
Можна виділити такі методи визначення імовірності небажаної події:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.