Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 50

Полтавська область одна з небагатьох, де рівень радону-222 відносно високий. Найвищий рівень його концентрації спостерігається у сільських хатах, що стоять прямо на землі і мають маленькі віконця (у 100 разів перевищує концентрацію його у повітрі).

З 1992 р. в Полтавській області почали перевіряти рівень радіоактивності будматеріалів. Досліджується пісок, глина, щебінь в усіх кар'єрах області. Найбільше природніх радіонуклідів містить щебінь - до 200 Бк/кг (норма 370 Бк/кг), а в Орлицькому кар'єрі Кобеляцького району - навіть 420 Бк/кг. Тому використання орлицького щебеню для будівництва житла заборонено, він годиться тільки для будівництва доріг.

Штучні джерела радіації.

В результаті господарчої діяльності людини у навколишньому середовищі з'являються штучні радіонукліди та інші джерела випромінювань, збільшилося кількість природніх радіонуклідів, що вивільнюються із надр Землі з нафтою, вуглем, газом, мінеральними добривами, будівельними матеріалами.

Для оцінки цих змін природнього радіоактивного фону прийнятий термін "технологічно підсилений радіаційний фон" .

Додаткове опромінення людина одержує від ТЕС, телевізорів, екранів моніторів, в авіапольотах, в процесі використання мінеральних добрив, будівельних матеріалів, керамічного і стекляного посуду (що містять уран, торій та інші радіонукліди), в результаті вживання мінеральної води (радон), під час прийняття медичних процедур тощо.

У процесі спалювання вугілля, в тому числі з метою одержання електроенергії і опалення житлових будинків, відбувається радіоактивне забруднення навколишнього середовища. В 1 кг вугілля міститься до 500 Бк урану, близько 300 Бк торія, приблизно 70 Бк калія-40 та ін. При спалюванні вугілля відбувається концентрація радіонуклідів у золі і шлаках.

Тому ТЕС є більш серйозним джерелом зовнішнього і внутрішнього опромінення населення, яке проживає на прилеглих територіях, ніж нормально функціонуючі АЕС.

3. Дія іонизуючих вимпромінювань на людину

Дія іонізуючого опромінення на організм людини має такі особливості:

1)  Надзвичайно висока ефективність поглинання енергії. Навіть незначна       кількість поглиненої енергії випромінювання може викликати глибокі зміни в організмі.

2)  Наявність прихованого (інкубаційного) періоду проявлення дії іонізуючого
випромінювання. Цей період часто називають періодом удаваного благополуччя.
Тривалість його скорочується при опроміненні у великих дозах.

2)  Дія  малих доз може накопичуватися, тобто може мати місце кумуляція.

3)  У великих дозах опромінення може викликати генетичний ефект. Тобто опромінення  діє  не  тільки  на  даний  живий  організм,   але  й  на його
потомство.

4)  Різні органи живого організму мають різну чутливість до опромінення. При щоденній дозі 20-50 мР вже настають зміни в крові.

5)  Не кожен організм однаково реагує на опромінення, але в цілому організм
здатний     відновлювати     процеси     нормального     функціонування     при
опроміненні невеликими дозами (до 100 Р).

6)  Наслідки опромінення залежать від частоти (повторюваності). Одноразове опромінення у великій   дозі   викликає   більш   серйозні   наслідки,   ніж   фракціоноване опромінення.

Початковим   етапом   механізму   біологічного   впливу   радіації   є   іонізація і збудження атомів і молекул тіла, на яку витрачається енергія опромінення. Відомо, що на 2/3 організм людини складається з води. Вода під впливом опромінювання розкладається на водень Н+ і гідроксильну групу ОН.- Останні безпосередньо, або ж через ланку вторинних перетворень утворюють продукти з високою хімічною активністю: гідратний оксид НО2 і перекис водню Н2О2. Ці сполучення взаємодіють з молекулами органічних речовин в організмі, окислюючи і руйнуючи їх.

При невеликих дозах ушкоджена тканина через 14 тижнів на 90% відновлює свою функціональну діяльність. Великі дози при тривалому впливі можуть викликати незворотне ушкодження окремих органів чи всього організму. Опосередкований вплив на організм людини малих доз радіації може проявлятися, наприклад, у зниженні імунітету проти інфекційних захворювань.