Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 60

Нікотин сам по собі не має канцерогенного впливу, а також не виступає безпосереднім фактором ризику захворювань органів дихання. Причиною високої захворюваності і смертності є смоли та інші отруйні речовини, що входять до складу тютюнового диму. Але саме нікотин викликає звикання до паління, виробляє залежність. Нікотинова залежність – це захворювання, внесене в міжнародні класифікації (відповідно до Міжнародної класифікації захворювань, прийнятою ВООЗ). Виявлено багато спільних рис між кокаїновою та нікотиновою залежністю. Коли припиняється введення нікотину, розвивається синдром відміни. Синдром відміни нікотину характеризується такими симптомами як роздратованість, психомоторне збудження, порушення концентрації уваги та зниження працездатності, тривога, почуття голоду, збільшення ваги тіла, порушення сну. Ці симптоми, а також пов’язане з ними непереборне бажання палити є основними факторами, які перешкоджають досягненню відмови від паління. Фізична і психічна залежність від нікотину розвивається значно швидше, ніж від алкоголю. Але, на відміну від алкоголізму і наркоманії, нікотинова залежність не призводить до деградації особистості. Саме це й робить паління цигарок підступною хворобою, яка руйнує здоров’я людини [1].

Розрізняють три стадії нікотинової залежності:

1 стадія – епізодичне паління не більше 5 сигарет на день, нікотинова абстиненція не спостерігається (тобто припинення паління не викликає ніяких розладів); незначні зміни у діяльності нервової системи повністю зворотні.

2 стадія – постійне паління від 5 до 15 сигарет на день; виникає незначна фізична залежність; при припиненні паління розвивається стан, важкий як фізично, так і психічно, його знімає паління чергової сигарети.

3 стадія – постійне викурювання від однієї до півтори пачки на день;. виробляється звичка палити натщесерце, відразу після їжі або серед ночі; звикання до тютюну дуже сильне; припинення паління викликає тяжкий стан палія; виражені зміни у нервовій системі і внутрішніх органах. Загальна картина токсичного руйнування організму характеризується як захворювання.

Вплив тютюнового диму на організм.

1. Страждає легенева система.  Отруйні речовини тютюну поступово руйнують усі захисні механізми легенів, спричиняючи легеневі захворювання. Крім подразнення слизової оболонки гортані, трахеї, бронхів і алвеол (легеневих пухирців), розвивається хронічне захворювання дихальних шляхів – бронхіт палія. На нього страждають 80% паліїв.

2. Деякі інгредієнти тютюнового диму розчиняються в слині і з нею потрапляють у шлунок. Їхньої кількості достатньо, щоб спричинити запалення слизової шлунка. Тому у курців виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки спостерігається у 10 разів частіше, ніж у тих, хто не палить.

3. Особливо негативно діє систематичне отруєння тютюновим димом на серцево-судинну систему. Чадний газ (окис водню), що утворюється під час горіння тютюну, у 300 разів швидше розчиняється у крові палія, ніж кисень. Це призводить до кисневого голодування організму, в результаті чого підвищується частота серцевих скорочень. В результаті час фази відпочинку серця скорочується в 2-2,5 рази. Таким чином серце курців працює „на виснаження”, понад міру. У них у 12-13 разів частіше трапляються серцева недостатність, стенокардія, інфаркт міокарду, звуження судин ( , тромбофлебіт.

4. У жінок, які палять, спостерігається прискорене згасання організму, ніж у тих, які не палять. Шкіра втрачає свою еластичність і свіжість, з’являються ранні зморшки на обличчі, від яких ніякий зволожуючий крем не врятовує, голос стає низьким, хрипким, часто додається специфічний запах з рота.