3. Люди у
натовпі розміщуються дуже щільно на невеликій площі, в безпосередній близькості один від
одного, що дає їм можливість підтримувати
між собою зоровий і слуховий контакт,
постійно одержуючи інформацію про реакції кожного на дії, слова оратора, який виступає на мітингу. Ці риси обумовлюють виникнення так званої «колективної
душі», характерної для будь-якого
виду натовпу, і свідчать про
легкість переходу одного виду натовпу в іншій залежно від умов, обставин, настроїв.
Психологія людини і феномен натовпу, його поведінка
Саме натовп вводить людину у стан трансу, гіпнотично впливаючи на неї, позбавляє індивідуальних рис, примушує робити те, що вона ніколи не зробила б із власної волі («феномен натовпу»). Чому це відбувається?
По-перше, у натовпі людина якоюсь мірою втрачає свою індивідуальність і стає винятково навіюваною. Людина не помічає, як піддається спільному із натовпом почуттю радості чи тривоги.
По-друге, натовп знімає з людини особисту відповідальність за те, що відбувається. Колективна відповідальність завжди дорівнює абсолютній особистій відповідальності.
І нарешті, у натовпу завжди є лідери, які використовують його емоційність, навіюваність, безвідповідальність із своєю метою.
Ефект натовпу поширюється не лише на малі групи (футбольні фанати). Великим натовпом можуть бути цілі народи (історії генсеків та фюрерів). Але закони керування натовпом однакові: страх (перед вибухами, терором, «залізною завісою»), навіювання (це ворог, а не друг), особиста безвідповідальність (а що від нас залежить?), корисливість, жорстокість і безкарність лідерів.
Поступаючись своєю індивідуальністю, людина в натовпі одержує психологічну захищеність, якої не вистачає в повсякденному житті, відчуття непереможної сили і безпеки, що часто поєднується із безвідповідальністю, безкарністю та вседозволеністю.
Мислення натовпу. Психологічний профіль натовпу визначається двома взаємозв'язаними тенденціями: спрощенням того, що можна спростити, і посиленням того, що можна посилити. Перш за все, спрощується інтелект, а емоції, почуття, переживання посилюються і часто призводять до паніки. При цьому:
— панічна втеча завжди
спрямована в бік від небезпеки (не робляться спроби вплинути на початок
небезпеки);
— напрямок втечі під час паніки не є випадковим (вибір — за знайомим шляхом або тим, яким біжать інші);
— за своїм характером панічна втеча асоціальна (мати може кинути дитину, чоловік — дружину), оскільки люди перетворюються на джерело небезпеки один для одного;
— людина, охоплена панікою, завжди вірить, що обставини вкрай небезпечні;
— людина, охоплена панікою, погано мислить, але її думки не є нерозумними. Просто вона не шукає альтернативних рішень, не бачить деталей свого рішення (стрибок із сьомого поверху під час пожежі).
Зупинити натовп може емоційне гальмо величезної сили або просто диво. Однак натовп часто видихається, досягти чого-небудь. Роздрібнені групи людей швидко приходять до тями.
Багато дослідників вважають, що натовп — це особливий біологічний організм, який абсолютно не турбується про свої окремі складові. Натовпом керують три закони — істеричність, швидкий рух і стрімка зміна настроїв.
При проведенні Дня міста, присвяченого 850-річчу Москви, за медичною допомогою звернулися 800 москвичів, 290 із них госпіталізували— із зламаними ребрами, вивихами, серцевими нападами та алкогольною інтоксикацією.
Ніколи не треба забувати й трагедію 1999 року у Мінську, коли в переході метро загинули десятки молодих людей, які рятувалися від дощу після вистави.
9 травня 1997 року у Луганську сталася трагедія. Під час святкових заходів у тісняві затоптали 16 чоловік, в основному дітей. У багатьох були черепно-мозкові травми, численні переломи, ушкодження внутрішніх органів.
8 березня 1953 року у Москві під час поховання Сталіна у тісняві загинуло більше ніж півтори тисячі чоловік.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.