Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 4

Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Г.Крючков вважає, що нині в Україні постала реальна загроза національній безпеці. До армії, яка стала по суті, робітничо-селянською, приходить поповнення здебільшого з бідних сімей, у третини якого діагностується по два захворювання, у кожного дев’ятого – три, у 5% - по чотири і більше. Мінімально необхідному рівню не відповідає фізична підготовка 70% призовників. Майже п’ята частина з них мають, за офіційною термінологією, „дефіцит маси тіла”, тобто є дистрофіками. До того ж у 2002 р. близько 15% нового поповнення Збройних Сил не мало повної середньої освіти.

Серйозні проблеми з безпекою й на виробництві. Щороку на виробництві гине 1,2-1,5 тис. осіб. Ризик техногенних аварій в Україні посилюється через:

ü значну зношеність основних виробничих фондів;

ü морально застаріле обладнання;

ü недосконалі системи автоматизації небезпечних процесів;

ü повільне впровадження прогресивних технологій;

ü низьку виконавчу дисципліну і плинність кадрів.

Проте, як свідчить статистика, у 75% випадків винуватцем аварій є не техніка, не системи автоматики, які не спрацювали, а сама людина.

А  оскільки все починається з людини, потрібний системний підхід у формуванні свідомого ставлення кожного до власної безпеки, який включав би екологічні, технічні, соціально-психологічні засади. Потрібна освіта – послідовна, поетапна і безперервна – причому на новому, якісно оновленому рівні.

3. Модель життєдіяльності людини

Відносини людини з природою, технікою  і суспільством є багатогранними і складними, тому охопити їх одразу в усій повноті та глибині дуже важко. Тому, розглядаючи основні питання безпеки життєдіяльності, доцільно використати модель життєдіяльності людини – спрощену систему, яка відображає головні зв’язки реального існування людини в навколишньому середовищі. Ця модель показана на рис. 1.1.

          Головним елементом моделі є людина, і все, що її оточує – довкілля, або життєве середовище. ЖС умовно поділяють на три складових – природне середовище, техногенне і соціальне. Людина – істота жива і займається діяльністю.

Як розуміти термін «життєдіяльність»?

Життя, як відомо, – це спосіб існування білкових тіл. Всі білкові тіла існують в русі (движении). Стосовно людини, як найрозвиненішій істоті цього замало. Життя людини характеризують активністю, або діяльністю. Діяльність – це організація існування людини. Людина здійснює певну діяльність для реалізації своїх потреб. Діяльність людини різна: це праця, навчання, сон, відпочинок, харчування, заняття спортом, творчість тощо, – все це приклади діяльності. В результаті організованої діяльності кожної людини в масштабах суспільства і держави створюється ВВП або ВНП (валовий внутрішній або національний продукт), тобто працює економіка. Рівень ВВП свідчить про якість життя людини: більше ВВП – вище якість життя, вище добробут кожної людини.

Але нормальну життєдіяльність час від часу порушує негативний вплив ЖС. На людину і середовище її існування діють небезпеки природного, техногенного і соціального характеру. Людина намагається протистояти дії небезпечних і шкідливих чинників навколишнього середовища. Але все ж таки іноді стаються аварії, катастрофи, виникають соціально-політичні конфлікти, які завдають шкоду самій людині у вигляді травм і нервових потрясінь, так і матеріальним цінностям, порушують процес виробництва. Стабільність функціонування цієї системи відображає рівень безпеки людини Л в життєвому середовищі ЖС. Цей рівень безпеки можна характеризувати індексом людського розвитку (ІЛР).

Індекс людського розвитку  виступає індикатором сталого розвитку суспільства і держави в цілому.  ІЛР було введено 1990 року в Доповіді ООН про розвиток людини. ІЛР є інтегральним показником трьох основних компонентів: довголіття, рівня освіти і економічного рівня життя, що свідчить про якість життя. Довголіття вимірюється тривалістю життя, що очікується при народженні. Рівень освіти вимірюється комбінацією грамотності дорослого населення (з  питомою вагою у дві третини) і сукупної частки учнів у системі початкової, середньої та вищої освіти (одна третина). Економічній  рівень життя вимірюється реальним ВВП на душу населення у доларах США з поправкою на місцеву вартість життя.