Працездатність людини, її самопочуття, і продуктивність роботи в багатьох випадках визначаються правильним режимом праці й відпочинку, тобто певним чергуванням періодів праці та відпочинку впродовж доби, тижня, місяця, року. Реалізація основних ергономічних вимог до режимів праці й відпочинку дозволяє забезпечити необхідний рівень працездатності, зменшити втому, зберегти здоров’я людей.
При розробці режимів праці й відпочинку необхідно встановити:
- тривалість безперервної роботи протягом доби (тобто тривалість робочої зміни);
- інтервали між періодами безперервної роботи впродовж зміни;
- кількість робочих змін на добу (виходячи із виробничої необхідності);
- тривалість та форми відпочинку впродовж робочої зміни.
Тривалість безперервної роботи для операторів комп’ютерного набору, наприклад, не повинна перевищувати 4-6 год. В іншому випадку працездатність через втому суттєво знижується.
Тривалість безперервної роботи, яка не допускає відхилення уваги (диспетчери авіапольотів), слід скорочувати. Наприклад, оператор, який слідкує за екраном монітора, або іншими індикаторами найуважніше і безпомилково працює протягом перших 30 хвилин чергування. Далі, внаслідок втоми зорового аналізатора, кількість помилок зростає майже вдвічі і залишається незмінною до кінця другої години. Потім спостерігається нове зростання кількості помилок через загальну втому оператора. Тому для підтримки високої ефективності роботи для такого виду діяльності може бути рекомендований 30-хвилинний період чергування біля пульту з наступною 30-хвилинною перервою.
При організації перерв між періодами праці слід передбачати різні форми відпочинку – активні й пасивні. Під активною формою відпочинку розуміють переключення на інший вид діяльності (в т.ч. рухомі ігри, теніс тощо). Пасивна форма відпочинку може полягати у перегляді журналів, прослуховуванні заспокійливої музики, або ж у припиненні будь якого виду діяльності, розслабленні м’язів у зручній позі, релаксації.
5. Ергономічна безпека користувачів персональних комп’ютерів (ПК)
Нині комп’ютер став невід’ємним елементом нашого повсякденного життя і побуту. Ним користуються бізнесмени, інженери, економісти, студенти, школярі. У багатьох сім’ях комп’ютер став звичним і найнеобхіднішим приладом, зайнявши належне місце серед іншої побутової техніки: телевізора, магнітофона, мікрохвильової печі або мобільного телефону.
Але впровадження у виробничий процес, навчання і побут персональних комп’ютерів відбувається подекуди без урахування норм ергономічної безпеки працюючих. Підтвердженням цього стала, зокрема, поява специфічної хвороби користувачів ПК, відомої як „синдром комп’ютерного зору”. Симптоми її – різь і відчуття „піску” в очах, біль в області орбіт і лоба, больові відчуття при рухові очей, почервоніння очей, сльозотеча, або навпаки, сухість очей, слабке фокусування, зміна кольоросприйняття, швидка втомлюваність очей. Ці явища підпадають під діагноз „Астенопія” (буквально – відсутність сили зору). Особливо це небезпечно для дітей.
Такі симптоми – наслідок ігнорування режиму праці й відпочинку в роботі з комп’ютером, або застосування старих моделей монітора без належної якості зображення і захисних фільтрів.
Робота з ПК – це перш за все маніпуляції з дисплеєм (монітором). На ньому відтворюється візуальна інформація, яка повинна бути швидко і чітко сприйнята користувачем. При цьому для безпеки користувача і ефективності його роботи необхідно виконати ряд вимог, частина яких визначається технічними параметрами дисплея, а частина – зовнішніми умовами. Сполучення параметрів техніки і середовища для комфортності й ефективності об’єднується поняттям ергономічної безпеки.
Нині безпека користувачів ПК регламентується рядом нормативних документів:
· Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. /Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.1999 р. №21 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 р. під №382/3675.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.