Розрахуйте індивідуальний ризик для молоді, що проживає в Полтаві, (юнака і дівчини – окремо) наразитися на ВІЛ-інфікованого партнера при статевих контактах. Оцініть цей ризик якісно за шкалою ризиків (табл.1 лекції 2). В розрахунках прийняти, що кількість населення Полтави на початок 2004 року становила 305347 чол., з них 140744 чоловіки і 164603 жінки. Відсоток населення віком 20-29 років складає 15,7%. Серед інфікованих 63,9% складають чоловіки, решта – жінки.
4. Для даних задачі 2 побудувати дерево подій і визначити ризик загибелі людини через імовірність зворотної події.
Модуль 2. Людина в системі «людина-середовище». Середовище в системі «людина-середовище»
Лекція 3. Психіка людини як чинник її безпеки
1. Роль людського фактору у проблемі безпеки.
2. Фактори, що підвищують ризик надзвичайної ситуації.
3. Психологічна надійність людини.
4. Психічні стани людини в надзвичайних ситуаціях.
5. Роль біоритмів у проблемі людського чинника.
6. Психологія натовпу.
7. Щільність як критерій комфортності руху людей у натовпі.
1. Роль людського фактору у проблемі безпеки
Світовий і вітчизняний досвід свідчить, що проблеми аварійності і травматизму на виробництві і в побуті неможливо вирішити лише інженерними методами. Тобто неможливо мінімізувати ризик в системі Л-М-С, орієнтуючись лише на вдосконалення техніки, приладів для керування небезпечними процесами, впровадження АСУ, прогресивних технологій тощо. Оскільки в системі присутня людина, завжди залишатиметься ризик аварійності, викликаний т.зв. „людським фактором”.
Серед чинників ризику в системі Л-М-С людський чинник (ЛЧ) займає питому вагу 75%, природний чинник – 10%, техногенний чинник – 15%. Тобто через технічні й організаційні помилки трапляється лише 15% аварій, через природні катаклізми – 10%, а за вини людини – 75%. Висновок: найчастіше головним винуватцем нещасних випадків є не техніка і організація праці, а сама людина, сам робітник.
Розвиваючи і вдосконалюючи техніку і технології ми дійшли до такого стану, що не в змозі забезпечити 100% безпечну роботу системи Л-М-С, тому що вдосконалити ще одну складову системи – людину – дуже важко.
Свого часу Федеральне авіаційне управління США заявило, що воно витратило більше 50 років на створення цілком безпечної техніки, а тепер настав час попрацювати з людьми. Ця зава створила основу для оцінки ЛЧ в галузі. В нашій державі такі роботи поки що не проводяться. При підході до проблем ЛЧ допускається інтуїтивний, поверхневий підхід, навіть якщо від рішення однієї особи залежить життя багатьох людей. Результатом прояву ЛЧ стала найважча в світі техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС. Трагедія у Львові на Скнилівському летовищі теж результат прояву ЛЧ. Причому помилки були не тільки пілотів, а й організаторів, керівників польотів. Записи розмов пілотів на летовищем у Скнилові свідчать, що керівники польотів не забезпечили їхню необхідну підготовку. Дослідженнями причин Чорнобильської аварії доведено, що катастрофа обов’язково мала відбутися за тих обставин, що склалися, оскільки недосконалими та хибними були і програма випробувань, що проводилися на 4-му блоці, і конструкція ядерного реактора, і підготовка операторів, і самі процедури експерименту.
Отже, досвід свідчить, що причинами помилок людини можуть бути конструктивні недоліки обладнання, робочого місця оператора, недосконалістю технологічних процедур, похибками в інструктажі перед початком експлуатації техніки тощо. Але якими б не були причини, центральним чинником є людська діяльність, поведінка і межі можливостей людини при надзвичайних ситуаціях.
Якщо порівняти сучасну людину з тією, яка була 20-30 тис. років тому – зовнішніх змін практично не відбулося. Можливо, навіть навпаки, відбулася деградація: знизилися сенсорні реакції, гострота зору, слуху, не стало колишньої сили і витривалості. Однак, відбулися суттєві зміни в нервовій системі, змінилася психіка людини.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.