Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 59

5)  функціональні (функціональний стан  органів і  систем: норма спокою; норма реакцій;  резервні  можливості тощо);

6)  психологічні (емоційно-вольова,  розумова,  інтелектуальна сфери; домінантність мозкової  півкулі;  тип  темпераменту;  тип вегетативної нервової системи; тип домінуючого інстинкту);

7)  соціально-духовні (цільові установки,  моральні цінності, ідеали, рівень вимог і потреб,  ступінь амбіційності,  визнання тощо).

8)  клінічні  ( відсутність ознак хвороби).

Значна частина цих показників може бути  визначена  кількісно, що дозволяє у кінцевому рахунку одержати сумарну величину рівня здоров’я,  оцінити  силу або  слабкість кожного  з показників, розробити заходи  для їх  поліпшення  і  вносити корективи  у  саму  програму  оздоровлення.

5. Шкідливі звички

          Звичка – це укладений, заведений спосіб поведінки, втілення якого у певних ситуаціях набуває для людини характер потреби.

          Шкідливі звички – закріплені в особистості способи поведінки, агресивні по відношенню до самої особистості або до суспільства. Паління, вживання алкоголю, наркоманія являють собою різні форми відхилення від здорового способу життя.

          В будь-якій державі в більшій чи меншій мірі поширені так звані шкідливі звички, що загрожують життю та здоров’ю людей: паління, алкоголь, наркоманія. В Україні за офіційними даними на 1 тис. населення припадає 2 наркомана, близько 20 алкоголіків, 1-2 ВІЛ-інфікованих. Але фахівці вважають, що таких значно більше: наркоманів 10, а ВІЛ-інфікованих – 5 на кожну тисячу населення. Кількість незареєстрованих алкоголіків підрахувати важко. Вважають, що алкоголем зловживає кожна п’ята жінка і кожен третій чоловік. Тих, що палять налічується більше 12 млн. – 40% осіб працездатного віку. З них 4 млн. жінок і 8 млн. чоловіків. Взагалі ж серед жінок 20-39 років курить кожна третя-четверта. Крім того, в Україні курять майже 30% дітей і підлітків, незважаючи на заборону продавати цигарки особам, які не досягли 18 років. Фахівці стверджують, що такої кількості паліїв немає в жодній країні Європи.

     За статисткою, щороку від захворювань, викликаних переважно тютюнопалінням, у світі передчасно помирає 500 млн. осіб, із них в Україні – 100 тисяч осіб [1].  Тобто ризик передчасної смерті нашого співвітчизника від тютюнопаління складає

R = 100*103/48*106 = 2083*10-6.

Це більше ніж в 10 разів перевищує ризик смертності в транспортних аваріях!

 Тому Європарламент нещодавно вирішив заборонити рекламу тютюну. З ініціативи ВООЗ розробляється Міжнародна конвенція про контроль над тютюном, покликана приборкати глобальну „тютюнову епідемію”.

          Куріння.

                    Паління тютюну, тобто вдихання різних тліючих рослинних продуктів – одна з найпоширеніших шкідливих звичок, які негативно впливають на здоров’я тих, хто палить, і оточуючих людей, спричиняють розвиток хвороб серця, судин, легень, шлунка.

          Відомо більше 60 різновидів тютюну. Його листя містить значну кількість різноманітних хімічних сполук: білки, вуглеводи, аміак, азот, нікотин, смоли, ефірні олії, миш’як, нікель, свинець, кадмій, хром тощо. В Європу тютюн завезли у 16 столітті іспанці з Південної Америки. Спочатку тютюн жували і нюхали, потім почали використовувати для паління.

          Тютюновий дим являє собою аерозолі, які складаються із рідких і твердих частинок, що перебувають у завислому стані. Він містить нікотин, чадний газ, аміак, синильну кислоту, ціаністий водень, ацетон, велику кількість радіоактивних речовин і смоли, що спричиняють утворення ракових пухлин. Всі ми пам’ятаємо вислів, відомий ще зі шкільної парти: „Крапля нікотину вбиває коня”. Але останні дослідження вчених свідчать, що найбільшої шкоди людині завдає не нікотин, хоча його за вмістом у тютюновому димі найбільше.