Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 51

4. Дози опромінення

       Розрізняють експозиційну, поглинену, еквівалентну і ефективну еквівалентну дози опромінення.

         Експозиційною дозою оцінюють ступінь іонізації повітря. Одиниця її виміру – Рентген: Д_експ=[1P]. Саме з вимірювання кількості опромінення в повітрі і починалася, власне, дозиметрія, коли по дозі у повітрі робили висновок про дозу опромінення людини. Нині Рентген використовують для виміру потужності дози рентгенівського і γ-випромінювання, або інакше - рівня радіації (Р/год, мР/год, мкР/год).

Поглиненою дозою називають кількість   поглиненої   1   кг   маси   тіла   енергії   радіації. Вимірюється вона в Греях: Д_погл = [1Гр = 100 рад = Дж/кг].Рад – несистемна одиниця, означає скорочення: „радіаційно-адсорбційна доза”. Потужність поглиненої дози -  це відношення дози до інтервалу часу її накопичення: Д_погл/t.

Однак     поглинені   дози від   випромінювання   різних   типів   викликають нерівнозначний біологічний ефект. Останній визначається коефіцієнтом відносної біологічної ефективності (ВБЕ), який являє собою відношення поглиненої дози рентгенівського випромінення до поглиненої дози випромінювання іншого типу, що викликає такий самий біологічний ефект.

Прийнято вважати, що К_ВБЕ для α-частинок у 20 разів вище, а К_ВБЕ для β-частинок у 10 разів вище, ніж К_ВБЕ для γ-випромінення, який прийнятий за 1.

 Тому для розв'язання практичних задач радіаційної безпеки введено поняття еквівалентної дози, яка визначається добутком поглиненої дози на коефіцієнт К_ВБЕ. Одиниця виміру еквівалентної дози -  "бер" (біологічний еквівалент ренгена), або Зіверт:

Д_екв = [13в = 100бер].

Іноді дози опромінення окремих ділянок тіла або органів неоднакові, особливо при внутрішньому опроміненні. Щоб привести нерівномірне опромінення тіла до рівномірного і цим забезпечити однакові умови порівняння і оцінки наслідків користуються поняттям ефективної еквівалентноїдози ( Д_ЕЕД).

Для її розрахунку введені так звані виважені коефіцієнти W:

-    для статевих залоз W=0,25

-    для кісткового мозку і легенів W=0,12                      

-    для щитовидної залози W=0,03.

Це означає, наприклад, що доза опромінення щитовидної залози в 1Зв (100 бер) аналогічна за наслідками рівномірному опроміненню всього тіла дозою 0,03 Зв. Тобто:      Д_ЕЕД = W·Д_екв.

5. НРБУ - 97

Всі держави, які використовують радіоактивні речовини в енергетиці, виробництві, медицині, науці мають державні норми і правила радіаційної безпеки, які грунтуються на рекомендаціях Міжнародної комісії (МКРЗ). Їх мета - попередити шкідливі наслідки опромінення людей в процесі використання, збереження і транспортування радіоактивних речовин і джерел іонізуючого випромінювання.

З 1997р. у нашій державі діють норми радіаційної безпеки України -          НРБУ-97. Згідно з цими нормами все населення країни розподілено на 3 категорії:

Категорія   А - це  персонал   радіаційнно-небезпечних   об'єктів   (працівники   АЕС,   гама-дефектоскопісти, ренгенологи, радіологи та ін.).

Категорія Б - обмежена частина населення, тобто особи, які безпосередньо не працюють з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розташування робочих місць можуть підпадати під дію радіоактивних речовин та інших джерел випромінювання.

Категорія В - решта населення держави.

Норми радіаційної безпеки НРБУ-97 регламентують три групи критичних органів в залежності від їх радіаційної чутливості:

I група - все тіло, гонади, статеві органи, червоний кістковий мозок.

II група - м'язи, щитовидна залоза, жирові тканини, печінка, нирки.

III  група - кісткова тканина, шкіра, руки, ноги.

Безпечні дозові межі зовнішнього і внутрішнього опромінення, бер/рік

 (понад природний рівень)