· алергени (побутовий пил, пір’я з подушок, шерсть домашніх тварин, екскременти тарганів тощо).
Через безліч джерел забруднення у повітря приміщень надходять сотні шкідливих і небезпечних сполук. Нині кількість хімічних і біологічних агентів, знайдених у повітрі приміщень перевищило 900, і цей перелік продовжує зростати. Характерним є те, що в умовах обмеженого простору забруднюючі речовини всередині житлового приміщення накопичуються в концентраціях зазвичай вищих, ніж у зовнішньому повітрі. В деяких випадках ця різниця може досягати 100-кратної величини і перевищувати іноді гранично допустиму концентрацію (ГДК) для виробничих приміщень!
Найбільш чутливою до шкідливого впливу внутрішнього середовища житла є ті категорії населення, які, по-перше найуразливіші до його негативного впливу, а по друге – ті, що змушені перебувати у будинках більшу частину свого часу. Це діти (особливо молодшого віку), непрацюючі жінки, (в першу чергу вагітні), літні люди, хворі.
Зупинимося детальніше на деяких джерелах забруднення житлового середовища.
5. Радон в повітрі приміщень
Одним із найнебезпечніших чинників, які загрожують здоров’ю громадян в їхніх помешканнях є радон. Радон – важкий радіоактивний газ без смаку й кольору, який має сильні канцерогенні властивості. В більшій чи меншій мірі як земне джерело радіації він існує скрізь у природі: виділяється в повітря з ґрунту, зі стін будинків, які мають у своєму складі природні мінерали, міститься у воді й природному газі. Та найбільше радону збирається у підвалах і на перших поверхах приміщень без підвалів.
Нещодавно, наприклад, в Луганській області було проведено обстеження квартир, шкіл, дитячих садків, яке показало, що в 60% приміщень рівень радону вищий за норму, в деяких приміщеннях – навіть утричі. Це означає, що перебуваючи в цих приміщеннях, діти за рік набирають таку дозу радіаційного опромінення, яка встановлена для працівників атомних станцій! Справа в тому, що Україна розміщена на потужному кристалічному щиті, який має високу природну радіоактивність. Саме в Україні за радянських часів видобувалося 70% всього радіоактивного палива для атомних станцій. Тому радон, який потрапляє в наші помешкання, має природне походження. Цей газ – побічний продукт довгої ланки радіаційних перетворень, що беруть свій початок від сімейства урану. Взагалі радіація – невід’ємний елемент нашого життя. І радон, зокрема, оселився в помешканнях людей ще на зорі становлення людської цивілізації. Але більш-менш герметичні споруди легко „ловлять” цей газ, що виділяється з ґрунту, немов коробка, котра стоїть на пористій гумці. Зазвичай концентрація радону в повітрі приміщень у 25 разів перевищує вміст радону у зовнішньому повітрі. Ще й понині подекуди в селах збереглися старі низенькі хати-мазанки з маленькими віконцями, котрі ніколи не відчиняються, й невентильованою підлогою-долівкою, вимазаною прямо по ґрунту. В таких хатинках концентрація радону майже в 100 разів перевищує його концентрацію зовні.
Слід відмітити, що хоча радон, як природне джерело радіоактивності, існував завжди, навіть півстоліття тому помітити згубний вплив цього невидимого газу на організм людини було важко: не було відповідних приладів, методів досліджень. І лише відносно недавно вчені з’ясували, що 75% радіаційного опромінення, яке людина одержує за своє життя, припадає саме на радон. Потрапляючи разом із повітрям у легені, радон відразу ж уражає залози внутрішньої секреції, гіпофіз, кору надниркових залоз. Це викликає задишку, серцебиття, головний біль, тривожний стан, безсоння. При тривалому впливі радону можуть розвинутися злоякісні пухлини в легенях, печінці, селезінці. За даними Наукового центру радіаційної медицини АМН України, смертність від канцерогенного впливу радону в нашій державі становить 250 осіб на мільйон населення. Для порівняння: смертельний травматизм на дорогах у нас – 190 осіб на мільйон.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.