Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 25

Виходячи з того, що ймовірність Р– величина безрозмірна, ризик Rповинен вимірюватися в одиницях виміру потенційного збитку А.

Загальним виміром величини ризику (як збитку) для всіх небажаних подій служать гроші –  витрати на усунення негативних наслідків небажаної події, або кількість летальних наслідків на мільйон населення чи робітників.

Якщо наслідком небажаної події є смерть людини, то тоді ризик можна визначити як ймовірність подій зі смертельним наслідком за певний період часу:

R = n/N                                             (3)

 Наприклад, травматизм зі смертельним наслідком, пов’язаний з транспортом, 2004 року склав в Україні n = 9189 осіб, при загальній кількості населення держави N = 47,5 млн. чол. Тоді:  R = 9189/47500000 = 0,000193.

Як розуміти одержану цифру?

Вона означає, що в середньому за рік на кожен мільйон жителів України припадає 193 осіб, смертельно травмованих у дорожньо-транспортних пригодах. А індивідуальний рівень ризику смертельного травматизму у транспортних аваріях становитиме для громадянина України 0,000193 (рік^-1) або 193*10^-6 смертей/рік.

Якщо фактор ризику діє протягом часу t, а статистичні дані одержані за період часу T, то рівень ризику по відношенню до даного фактора ризику визначається за формулою:

R = n*t/(N*T)                                      (4)

Наприклад, ризик загинути у транспортній аварії протягом одного місяця в 12 разів менший, ніж за цілій рік: 193/12 = 15,8 осіб на 1 млн. жителів.

          Слід також враховувати, що протягом терміну, за який збираються статистичні дані, величина ризику змінюється.  Приміром,  кількість випадкових утоплень становила 2004 року в Україні n = 3913 осіб. Тоді ризик втопитися протягом року складає для середньостатистичного громадянина

R_річ = 3913/47500000 = 0,000082, тобто 82 жертва на 1 млн. за рік.

Однак, враховуючи, що пік утоплень припадає на купальний сезон - 3 літніх місяці, можна віднести цю цифру саме на ліній період року,  в інші місяці цей ризик практично нульовий.

В загальному випадку, реальний рівень ризику небажаної події для людини залежить від багатьох факторів: статі, віку, виду діяльності людини, місця її проживання, способу життя, звичок, періоду доби тощо.

Формула (3) дозволяє розраховувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема в групу можуть входити люди, які належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб’єктів господарської діяльності тощо.

Існує шкала порівняння ризиків смертності, яка вперше запропонована в роботі [1] для порівняння ризиків різного походження, для різних небезпек. Вона дає змогу провести також оцінку ризику за якісними показниками (табл. 1).

Таблиця 1.

Шкала порівняння ризиків смертності

            1                      2                      3                4                     5                 6            7                8

За цією шкалою можна оцінити фоновий ризик смертності українських громадян у побуті від нещасних випадків

Аналогічна шкала існує для оцінки професійного ризику. Кількісно професійний ризик теж можна оцінити за ймовірністю загибелі людини за одиницю часу, наприклад, за рік. Ризик загибелі у сфері професійної діяльності перебуває в межах від 1*10^-4 на люд.рік (безпечні професії) до 1*10^-2 (особливо небезпечні).