Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 53

Якщо проаналізувати розподіл факторів ризику при захворюваннях, що трапляються найчастіше, то лише в двох випадках (діабет і пневмонія) вирішальним фактором ризику є не спосіб життя (а генетичні чинники і зовнішнє середовище).

Захворювання

Несприятливий фактор, %

Генетичні

фактори

Зовнішнє

середовище

Медичне

забезпечення

Спосіб життя

Ішемічна хвороба серця

18

12

10

60

Рак

26

19

10

45

Діабет

53

2

10

35

Пневмонія

18

43

20

19

Цирроз печінки

18

9

3

70

Самогубства

25

15

5

55

Транспортний травматизм

3

27

5

65

Таким чином, негаразди зі здоров’ям наших громадян зумовлені неправильним способом життя.

Яке ж життя в українських громадян? Рівень життя можна оцінити за інтегральним показником соціального стану суспільства, т.зв. індексом людського розвитку, складовими частинами якого є очікувана тривалість життя, рівень освіти, добробуту населення тощо.

     За індексом людського розвитку в 1990 році Україна займала 45 місце серед 173 країн світу, а у 2000 році змістилася на 80 місце. А враховуючи перегляд методики підрахунку цього індексу наприкінці 90-х років, Україна нині посідає в цьому списку 102 місце.

В суспільстві в останні роки не забезпечується навіть простого відтворення населення: у 2002 р. померло на 373 тис. осіб більше, ніж народилося. Якщо ця тенденція збережеться, то за найоптимістичними прогнозами до 2026 р. населення зменшиться ще на 5 млн. (до 43,3 млн.), а за песимістичними прогнозами – на 8 млн. і становитиме 40,3 млн. осіб.

     Смертність нині становить 14,8 а народжуваність - 7,8 осіб на 1000 населення. За рівнем смертності Україна  входить до першої десятки держав у світі. По Полтавській області за даними 2001 року в середньому відношення смертей до народження складало 2,62. У місті Полтаві – 1,96.

     Очікувана тривалість життя впала до безпрецедентно низького рівня для країни, яка не перебуває у стані війни. У чоловіків тривалість життя скоротилася на 10-11 років і становить  62,6 років, у жінок життя скоротилося на 3-4 роки  і нині становить  73,7 років.

      Щодо добробуту населення, то згідно з експертними оцінками в Україні близько 40 млн. громадян (а це 82,1% населення держави) перебувають за межею бідності, 7,9 млн. (16,2%) –злиденні. Лише 1% населення вважають себе заможними людьми. А мінімальний споживчий кошик  за останніми даними становить 365 грн/міс. Таким чином, сім’я з трьох чоловік повинна мати мінімальний  доход 365´3=1095 грн/міс. Чи кожна сім’я його має?

Ряд вчених схиляється до думки, що в проблемі здоров’я нації нині на арену виступають процеси, пов’язані з порушенням ендокринного балансу та пошкодженням імунної системи людей, які потрапили під вплив радіаційного опромінення.

Було звернуто увагу на те, що на перших порах після аварії в Києві з’явилося багато трупів мишей та щурів. Сама по собі ця обставина досить дивна, адже відомо, що на випробувальних полігонах після ядерних вибухів саме щури почувалися непогано. В Києві ж не було такої високої радіації, яка б призвела до загибелі цих тварин. З’ясувалося, що смерть тварин безпосередньо не була пов’язана з радіоактивністю, що тут діють механізми опосередкованих реакцій. Спрощена схема така: викид радіоактивного йоду в довкілля – накопичення його в щитовидній залозі – вплив на гіпофіз, який регулює імунні процеси організму. Тобто у тварин різко послабився імунітет і вони загинули не від радіації, а від банальної епідемії, що спалахнула серед них.