Його теорія пояснює, чому одна й та сама особа в різні періоди свого життя відчуває різні потреби, чому одна людина витрачає безліч часу і зусиль, щоб захистити свій соціальний статус і примітивні умови життя, а інша – прагне до кар`єрного росту, до поваги з боку оточуючих, до духовного збагачення. Справа в тому, що система людських потреб побудована в ієрархічному порядку, у відповідності зі ступенем значимості її елементів: спочатку потреби фізіологічні (рівень 1), потім потреба в безпеці для себе і своїх близьких (рівень 2), потім потреба в соціальному утвердженні (рівень 3), вищі рівні 4 і 5 – потреби в повазі оточуючих, і духовному збагаченні (рис.1).
Рівні 1 та 2 – первинні, 3,4,5 – вторинні. В першу чергу мають бути задоволені первинні потреби. Наприклад, для жебрака байдуже, що відбувається в світі мистецтва, йому нецікаво, як він виглядає в очах суспільства, наскільки забруднена екологія, чи чисте повітря, яким він дихає, чи достатньо чиста вода, яку він п’є. Тобто при незадоволенні найпримітивніших, первинних фізіологічних потреб відпадає необхідність у задоволенні потреб вищих рівнів.
Однак в міру задоволення потреб нижчого рівня, що лежать в основі усіх інших (потреб у харчуванні, одежі, житлі, збереженні здоров`я), на перший план разом із реалізацією потреб вищого рівня (освіта, духовне збагачення, визнання) починають висуватися потреби в якості товарів і послуг (якісне харчування, модний одяг, комфортність житла тощо). Цей процес носить доволі складний характер і періодично підганяється, прискорюється досягненнями науково-технічного прогресу.
2. Якість як категорія безпеки
Всі ми повсякденно в першу чергу задовольняємо свої первинні потреби: у нормальному харчуванні, одязі, відпочинку, підтримуємо належні житлові і санітарно-гігієнічні умови життя. Але на нинішньому етапі розвитку суспільства цього замало. Більшість людей при задоволенні навіть цих елементарних побутових потреб на перший план починають висувати бажання вищого порядку – потребу у безпеці і якості щодо тих продуктів, якими харчуються, якості товарів, які купляють і належної якості послуг (приміром комунальних), якими користуються. Таким чином рівні 1 і 2 піраміди потреб починають об’єднуватися і якість виступає як категорія безпеки.
Якісний товар (продукт) – це безпечний продукт, якісна послуга – це безпечна послуга. Якісній кран-змішувач, придбаний в роздрібному продажі, якісно встановлений сантехніком у ванній кімнаті гарантує безпеку від випадкової «повені» не тільки для вашої сім`ї, а й для сусідів, що проживають поверхом нижче. Якісний електрообігрівач не спалахне при перегріванні, якісне килимове покриття не виділятиме токсичних речовин, якісні ліки (в допустимих дозах) не зашкодять здоров`ю, якісним йогуртом дитина не отруїться.
Необхідність у задоволенні своїх потреб всіх нас – незалежно від професійної приналежності, віку, політичних симпатій тощо - робить споживачами. Як сказано в ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач – це громадянин, який придбаває, замовляє використовує товари (роботи, послуги) для власних потреб.
Говорячи про якість, слід зазначити, що під цим терміном розуміють всю сукупність властивостей товарів (продукції), що характеризує їх придатність до споживання (використання) у відповідності з призначенням. Якість охоплює не лише споживацькі, але й технічні, технологічні властивості товарів, їх конструкторсько-художні особливості, надійність, довговічність, ремонтопридатність.
Як же оцінити якість товару? Деякі показники якості пересічний споживач може розрізнити перш за все на зовнішній вигляд, смак, колір, запах тощо. Складніше одержати інші показники якості (рівень вмісту окремих складників продукту, щільність, міцність тощо), їх можна визначити лише проведенням експертизи.
Для того, щоб споживач не утруднював себе проведенням такої експертизи і був упевнений в якості товару, існують засоби забезпечення якості - стандартизація і сертифікація.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.