8. В кінці кожної години роботи необхідно робити п’ятихвилинну перерву, а через дві години – 15-хвилинну перерву, виключати монітор і покидати робоче місце.
Контрольні запитання:
1. Що вивчає ергономіка?
2. В чому полягає ергономічна сумісність людини з машиною?
3. Назвіть основні складові робочого місця.
4. В чому полягає організація робочого місця працівника?
5. Що називають моторним полем працівника?
6. Як визначається межі моторного поля?
7. Які принципи закладені у призначені режимів праці й відпочинку працівників?
8. Що таке емісійні та візуальні параметри ПК?
9. Які вимоги висуваються до обладнання приміщень під комп’ютерні класи?
10. Який режим праці й відпочинку має бути при роботі з комп’ютером?
Практичне завдання
Запроектувати робоче місце користувача ПК в заданому приміщенні за умов дотримання норм ергономічної безпеки.
Розміри приміщення:
· 6х6 м.;
· 6х9 м.;
· 6х12 м.
Висота приміщення 3 м.
Визначити:
1. Максимально можливу кількість робочих місць користувачів ПК.
2. Накреслити в масштабі 1:100 план приміщення.
3. Розмістити на плані приміщення робочі місця користувачів ПК, враховуючі розміри стола 0,9х1,2 м і стільця 0,45х0,45 м. Умовним позначенням показати монітор і нормативні відстані за ДСанПіН.
Модуль 3. Забезпечення безпечної життєдіяльності
Лекція 5. Безпека повсякденної діяльності і побуту
1. Піраміда базисних потреб людини.
2. Якість як категорія безпеки.
3. Маркування товарів.
4. Якість житла українських громадян.
5. Радіаційне забруднення: радон в повітрі приміщень.
6. Побутове шумове забруднення.
7. Електромагнітне випромінювання у побуті.
1. Піраміда базисних потреб людини
Кожна людина, що живе на землі, для забезпечення і підтримки нормальної життєдіяльності потребує певних матеріальних і нематеріальних благ, або, іншими словами, відчуває у чомусь потребу. Економісти визначають, що потреба – це відчуття людиною нестачі чого-небудь. Потреби людей багатогранні і складні. Життєдіяльність людини пов`язана перш за все у задоволенні первинних, найголовніших потреб: облаштуванні житла, у забезпеченні продуктами харчування для себе і своєї сім`ї, пошуку матеріальних засобів для існування, сексуальному задоволенні тощо. Багато потреб мають біологічну природу, виникають при певному фізіологічному стані організму: голоді, спразі, дискомфорті тощо.
Проте існують й інші потреби, які мають психогенну природу і є результатом певних станів психологічної напруги, таких, наприклад, як потреба людини у визнанні або духовній близькості, потреба у задоволенні власних амбіцій або комплексів, які до речі, часто можуть існувати не в явній, а прихованій формі. Більшість потреб не вимагають негайного задоволення, і стають мотивом цілеспрямованої поведінки лише тоді, коли потреба досягає певного рівня, змушує людину діяти, а її задоволення знімає фізіологічну чи психологічну напругу.
Великий психолог у сфері людських стосунків Дейл Карнегі стверджував [1], що майже всі нормальні здорові люди хочуть: 1. Здоров`я і безпеки. 2. Їжі. 3. Сну. 4. Грошей і того, що на них можна придбати. 5. Впевненості у своєму майбутньому. 6. Сексуального задоволення. 7. Благополуччя для своїх дітей. 8. Почуття своєї значимості.
Як бачимо, на перше місце Д.Карнегі поставив відчуття безпеки, на останнє – задоволення амбітних інтересів. Не менш відомий психолог, колишній київський емігрант, Абрахам Маслоу (1908-1970, викладач школи наук поведінки людини (Великобританія) всі людські потреби звів у так звану «ієрархічну піраміду базисних потреб», яка отримала міжнародне визнання.
Ієрархія – з грецької означає розташування частин або елементів цілого в певному порядку від нижчого до вищого.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.