Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 17

2). Різноманітні дефекти органів відчуття (наприклад, часткова втрата зору, глухота, дальтонізм).

3). Дефекти нервової системи, які проявляються наприклад у порушенні зв’язку між сенсорними і рухливими центрами нервової системи (людина не здатна швидко і точно реагувати на зовнішній вплив). Або дефекти, що проявляються у порушенні узгодженості, координації рухів (людина незграбна, не може виконувати складних, комбінованих рухів).

4). Слабкість і інертність нервової системи. Слабка нервова система характеризується підвищеним сприйняттям будь-яких подразнень, підвищеною втомлюваністю, зниженням працездатності у напружених ситуаціях, емоційною нестійкістю, схильністю до „стресу кролика” в критичних ситуаціях, до розгубленості і страху. Інертна нервова система характеризується повільним протіканням психічних, розумових процесів, уповільненістю переключення уваги, низькою швидкістю рухів. Через це людина в складних ситуаціях не встигає зорієнтуватися, прийняти рішення і виконати потрібні дії.

5). Згубні звички до алкоголю, наркотиків (негативно впливають на мислення, поведінку та інші сфери життя людини).

6). Незадоволення людини своєю роботою,  відсутність інтересу до неї (людина не зацікавлена в результатах своєї діяльності, продуктивності праці, у виконанні правил техніки безпеки, людина не спроможна зосередити свою увагу на точному виконанні дій і операцій, тому зростає ризик помилки, аварії).

7). Відсутність досвіду, недостатня професійна підготовка (збільшується кількість помилок, людина нервується, а це призводить до появи нових помилок).

8). Несприятливий психофізіологічний стан людини (негативні емоції, переживання, несприятливі фізіологічні дні, втомленість).

Емоційні стани проявляються  у вигляді позитивних і негативних емоцій, але і ті й інші можуть викликати збудження нервової системи (різкий викид в кров гормонів: адреналіну, норадреналіну), в результаті чого знижується увага, працездатність, надійність у роботі. Відомі випадки, коли льотчики  через надмірне збудження від позитивних емоцій і неуважність загинули при виконанні посадки літака.

9). Стан емоційної напруженості.

Стан емоційної напруги викликає тимчасове зниження стійкості психічних процесів і працездатності. Найхарактернішими проявами емоційної напруженості є тимчасове погіршення сприйняття, зменшення обсягу пам’яті, уваги, помилкове, викривлене відтворення у пам’яті, швидке, плутане мовлення, зниження логічності, критичності мислення аж до абсурдності, втрата почуття гумору, погіршення координації, точності, швидкості рухів, заціпеніння. При переборення напруженості перелічені порушення зникають. Здатність до дій без напруження характеризує рівень емоційної стійкості людини.

3.  Психологічна надійність людини

До основних психологічних властивостей людини, які забезпечують її  надійність з точки зору безпеки, відносять:

ü пам’ять;

ü сенсомоторні реакції;

ü увагу;

ü темперамент;

ü інтелект;

ü стійкість до стресу, тощо.

Зупинимося на деяких із них.

Пам’ять – це комплекс психічних процесів, що відбуваються у центральній нервовій системі (ЦНС). Поняття „пам’яті” включає процеси запам’ятовування, зберігання, пізнавання та відтворення інформації. За різними ознаками виділяють різні види пам’яті. За тривалістю зберігання інформації, наприклад, розрізняють:

-  короткочасну пам’ять (безпосередню або сенсорну й оперативну);

-  довготривалу (постійну).

За характером матеріалу, що запам’ятовується, розрізняють пам’ять:

-  логічну;

-  образну (зорову, слухову, дотикову);

-  емоційну;

-  моторну (рухову).

У деяких людей (дегустаторів) дуже розвинена пам’ять на смак, пахощі.

До основних характеристик пам’яті відносяться: об’єм інформації, що запам’ятовується, швидкість запам’ятовування, тривалість зберігання (швидкість забування), повнота і точність відтворення, готовність до відтворення.