Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 19

 - фаза «протишоку» - мобілізація захисних реакцій організму.

В розвитку шоку беруть участь пристосувальні реакції, які забезпечують життя організму без надання зовнішньої допомоги протягом кількох годин. Від надмірних подразників нервові волокна впадають у стан парабіозу, що характеризується втратою фізіологічних властивостей – збудженості і проводимості. Саме це на деякий час забезпечує життєдіяльність організму. 

На цій стадії часто виникають психосоматичні захворювання: гастрити, алергії, язви, мігрень тощо.

Друга стадія – резистентності, або опору. Вона виникає в тому випадку, коли стресогенний фактор занадто сильний або продовжує свою дію. На цій стадії практично зникає тривога, підвищується рівень опірності організму, збалансовано витрачаються адаптаційні ресурси.

Третя фаза - виснаження. Виникає, якщо стресовий фактор є надзвичайно сильним або діє тривало. На цій стадії відбувається втрата резистентності, виснаження психічних і фізичних ресурсів організму, знову з`являються ознаки тривоги.

Залежно від рівня стресу виникають різні реакції організму. Вони проявляються як корисна вегетативна і соматична реакція на різке збільшення загального зовнішнього навантаження. Зростає біоелектрична активність мозку, підвищується частота серцевих скорочень, зростає систолічний тиск крові, розширюються кровоносні судини, збільшується вміст лейкоцитів у крові, тобто цілий ряд фізіологічних зрушень в організмі сприяє підвищенню його енергетичних можливостей і успішному виконанню складних і небезпечних дій.

Але стрес чинить позитивний вплив на діяльність лише до певного критичного рівня. При перевищенні цього рівня розвивається процес гіпермобілізації, який тягне за собою порушення саморегуляції і зниження життєдіяльності організму.

Стрес, що перевищує критичний рівень, називається дистресом. Поведінка людини в проблемній чи небезпечній ситуації індивідуальна і в значні мірі залежить від її нервової системи. Люди з сильною нервовою системою під впливом активації підвищують продуктивність. Люди зі слабкою нервовою системою і більш тривожні особи відповідають високою активацією вже на більш-менш прості завдання. Ситуації, які в людей більш сильного типу викликають невеликий стрес, у слабких породжують дистрес.  

На першій стадії (тривоги), коли людина помічає небезпеку, може виникнути т.зв. шок – загальне зниження функцій організму. Особливо, якщо небезпека виникла несподівано і супроводжується сильними подразниками: сильний біль, наприклад. Іноді може виникнути стан паніки, який характеризується дефектами мислення, втратою свідомого контролю і осмисленням подій, що відбуваються, виконанням інстинктивних, захисних рухів, які іноді можуть не відповідати ситуації (людина метушиться, не розуміючи, що вона робить і навіщо, або навпаки – людина заклякла, заціпеніла, т.зв. „стрес кролика”, а це  в свою чергу може поглибити важкість наслідків).

Друга стадія характеризується загальним підвищенням функцій організму до рівня, вище звичайного (за рахунок різкого збільшення виробітку ряду гормонів – адреналін, норадреналін тощо, які викликають зміни у діяльності серцево-судинної системи, дихальної, м’язової, імунної систем для мобілізації всіх ресурсів організму. Іноді в цій стадії може виникнути т.зв. психогенна анестезія, коли люди не відчувають болю протягом перших 5-10 хвилин після вибуху, одержання травм і опіків, при збереженні ясного розуму і здатності до раціональних дій. Ця стадія може тривати від кількох хвилин до кількох годин. Відомі випадки, коли люди, знаходячись в цій стадії проявляли надзвичайну силу, витривалість. Стара бабуся, рятуючи свій нехитрий скарб від пожежі, приміром, витягла на двір величезний сундук, який потім не могли зрушити з місця три здоровенних дядьки.

І нарешті, третя стадія – виснаження – характеризується появою порушень в організмі під впливом надлишку гормонів (спазм судин, головний біль, підвищення тиску) і як наслідок – інфаркт, інсульт, виразка шлунку та інші хвороби.