Нині ситуація мало змінилася. Засоби масової інформації тиражують рекламу тютюну, алкоголю, неконтрольований і небезпечний секс, насилля, але мало уваги звертають на формування гармонійно розвиненої – духовно і фізично – людини.
А медицина чомусь свої заслуги бачить не в кількості здорових, а в кількості відвідувань поліклінік і у збільшенні обсягів госпіталізації (так званих „ліжко-днів”). За таким принципом у нас здійснюється і фінансування медицини. Більше грошей одержують ті лікарні, де хворі перебувають довше, і поліклініки, які населення відвідує частіше. Та очевидно не це має слугувати критерієм здоров’я нації. В розрахунку на 100 тис. населення в Україні лікарів у 2,6 рази більше, а лікарняних місць – на 6,5% більше, ніж у США, але середня тривалість життя у нас на 12 років менша, ніж у США і майже на 15 років менша, ніж у Японії.
Очевидно, необхідна розробка таких правових актів, які підвищили б відповідальність людини за своє здоров’я і встановили б його матеріальну залежність від рівня здоров’я так само, як і від рівня професійної підготовки.
2. Основні положення валеології – науки про здоровий спосіб життя
Відсутність особистих мотивів у збереженні здоров’я – одна з причин захворюваності наших громадян. Курс валеології – спеціальної дисципліни про збереження і підтримку свого здоров’я, який читається в школі і деяких ВНЗ – має на меті довести до кожного необхідність турботи про власне здоров’я. Адже здоров’я – це те, чого не відчуваєш, коли воно є, і гостро страждаєш, коли воно втрачене.
Першочерговими завданнями у проблемі збереження й поліпшення власного здоров’я є:
1) визначення і кількісна оцінка стану власного здоров’я;
2) формування установки людини на здоровий спосіб життя.
Відомо, що людський організм здатний підтримувати свої параметри і фізіологічні функції у певному діапазоні. Ця його властивість, основана на стійкості внутрішнього середовища, називається гомеостазом. Саме цей показник, - здатність до гомеостазу – розглядається нині як біологічна основа здоров’я.
Для підтримки біохімічних і функціональних констант організму необхідно підтримувати на певному рівні температуру організму, вміст глюкози у крові, рН та багато інших фізико-хімічних параметрів частин і систем організму.
Треба сказати, що константи організму достатньо жорсткі, однак є і відносно рухомі константи з широкими пристосувальними значеннями. Жорсткі константи є необхідною умовою збереження життя, а рухомі забезпечують підтримку перших, жорстких констант.
Однак середовище, в якому існує організм, постійно змінюється, що безумовно веде до змін показників гомеостазу. Ця особливість людського організму одержала назву „закону відхилення гомеостазу як умови розвитку”. Із нього випливає необхідність постійних тренувальних навантажень для удосконалення механізмів гомеостазу як передумови для забезпечення здоров’я.
Ось чому слід прагнути до розширення меж цих показників гомеостазу, які можуть бути компенсовані організмом без порушення нормальної його життєдіяльності, що має означати перехід на новий, більш високий рівень здоров’я.
Адаптація (пристосування) – це розвиток нових біологічних властивостей в організмі, що забезпечують життєдіяльність біосистеми при зміні зовнішнього середовища або параметрів самої біосистеми.
Пристосувальницький характер життя – одна з її суттєвих особливостей: вся життєдіяльність організму відбувається у відповідності з подіями зовнішнього середовища, зміну якого обумовлюють і зміни життєдіяльності. Мета ж і сенс цих змін в організмі – у забезпеченні збереження і підтримання життя особини й виду, їх розвиток.
Розрізяють три види адаптивних змін – термінові, кумулятивні і еволюційні.
Термінова адаптація характеризується безперервно протікаючими пристосувальними змінами, що виникають як відповідь на мінливі умови середовища (наприклад зіниці очей).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.