Саме психічні властивості людини нині забезпечують її надійність з точки зору БЖД: пам’ять, увага, сенсомоторні реакції, темперамент, інтелект, стійкість до стресу тощо. Крім того, зросла ціна помилки за неправильні дії, рішення, людина адаптувалася, звикла до небезпек. Нині затрати праці, фінансових і матеріальних ресурсів для потенційно-небезпечних об’єктів зросли настільки, що імпровізований, інтуїтивний підхід до проблеми ЛЧ неприпустимий. Помилки людини занадто дорого обходяться людству.
Оскільки центральне місце в системі Л-М-С посідає людина як найбільш гнучкий і вагомий її компонент, правомірно поставити питання: чи можна завчасно визначити більш-менш надійну особу з точки зору її психологічних якостей, щоб звести до мінімуму прояв ЛЧ, тобто ймовірність людської помилки?
Ще в 1919 р. у Великобританії працювала Комісія з вивчення промислової втоми, яка встановила підвищену повторюваність нещасних випадків саме з тими робітниками, які раніше вже травмувалися. Був зроблений висновок про наявність у людей різної індивідуальної схильності до небезпеки, здатності наражатися на небезпеку. З’явився навіть термін „аварійно небезпечна людина”. Пізніше німецький психолог Марбе зробив висновок про наявність певних індивідуально-психологічних властивостей, що спричиняють підвищену аварійність людини. Він встановив зокрема пряму залежність травматизму від таких факторів як швидкість реакцій, концентрація уваги, легковажність, безтурботність тощо.
Деякі з цих якостей людини можна виправити або зменшити вихованням, тренуванням, навчанням, а інші – закладені генетично, і виправити їх практично неможливо (уповільненість реакцій, або надмірна збудливість нервової системи, фізичні види організму, дефекти органів відчуття тощо).
Відомо також, що невідповідність людини обраній професії, індивідуальні особливості нервової системи, несприятливий психофізіологічний стан, низький інтелектуальний рівень людини зумовлюють високий ризик травматизму і аварійних ситуацій.
Для зменшення ймовірності помилки людини, для підвищення рівня безпеки праці, її ефективності, безаварійності, для поліпшення розстановки кадрів застосовують професійний відбір. Це здійснюється за допомогою спеціальних тестів: медичних, психологічних, професійно спрямованих.
Існує перелік робіт, затверджений МОЗ України та Держнаглядом охорони праці і зареєстрований в Міністерстві юстиції України в 1995 р., де є потреба у професійному доборі. Це, зокрема, усі види підземних робіт; водолазні роботи; роботи на висоті; роботи, пов’язані з нервово-емоційним напруженням (авіадиспетчери, оператори енергетичних систем тощо); роботи, пов’язані з управлінням всіма видами транспорту. До цих робіт висуваються окремі вимоги: швидкість сенсомоторних реакцій, увага, стійкість до стресів тощо. Крім того, особливості професійної діяльності деяких категорій працівників можуть сприяти розвитку і прогресуванню в них деяких хронічних захворювань.
Таким чином, проведення професійного добору забезпечує дві функції:
бар’єрну – недопущення до професійної діяльності осіб, котрі в силу своїх психофізіологічних особливостей не можуть забезпечити адекватне виконання професійної діяльності;
профілактичну – забезпечення загального здоров’я і таким чином професійного довголіття висококіваліфікованих спеціалістів, що зменшує ризик виникнення аварійних ситуацій.
2. Фактори, що підвищують ризик надзвичайної ситуації
Під терміном надзвичайна ситуація (НС) будемо розуміти виникнення аварій, нещасних випадків, захворювань, травм (в тому числі психологічних), що завдають шкоду людині. Які ж фактори підвищують ризик виникнення НС? Перелічимо їх.
1). Функціональні зміни у нервовій системі чи в інших органах, що мають характер хвороби.
Вони можуть не викликати повної непрацездатності, але впливають на поведінку людини, підвищуючи ризик небезпеки (серцеві захворювання, цукровий діабет, періодичні напади слабкості, головний біль, безсоння, пригніченість, депресія, роздратованість тощо).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.