В гідроприводах з насосом сталої подачі і дросельним регулюванням швидкості надлишок робочої рідини зливається в бак через переливний клапан під значним тиском, що приводить до значних втрат потужності, особливо при малих швидкостях гідро двигунів. Застосування насосно-акумуляторних приводів дозволяє суттєво зменшити втрати гідравлічної енергії за рахунок накопичення її гідроакумулятором при малих швидкостях руху і повернення в систему при великих швидкостях. Такі схеми гідроприводів дозволяють приблизити потужність насоса до середньої потужності споживача гідравлічної енергії і тим самим збільшити ККД гідросистеми.
Розглянемо схему насосно-акумуляторного гідроприводу (рис. 5.47).
Рис. 5.47
В схемі циліндр подач Ц1 забезпечує малу швидкість руху робочого органу, яка налаштовується дроселем Др, а циліндр Ц2 виштовхувача короткочасно рухається з великою швидкістю. Циліндри Ц1 і Ц2 працюють роздільно. Витрата при роботі циліндра Ц2 може бути не порядок більша чим при роботі циліндра Ц1, а час роботи навпаки на порядок менше. Тобто якщо вибрати насос по витраті Ц2, то він практично не протязі всього часу роботи буде «працювати» на бак. При підключенні в гідросистему гідроакумулятора він при робочій подачі, коли є надлишок рідини, накопичує енергію, а при роботі циліндра Ц2 додає її в гідросистему. При цьому повинна виконуватись така умова:
, (5.4)
де
- подача насоса;
- тривалість циклу;
- витрата рідини в 
-
такті;
- тривалість - такту;
- об‘єм рідини яка надходить з акумулятора.
Витрати в кожному такті:
, (5.5)
де
- швидкість поршня гідроциліндра;
- ефективна площа поршня гідроциліндра.
Подача
насоса 
(середня витрата гідросистеми).
Акумуляторний привод використовують також в системах аварійного живлення в приводах одноразової дії (ракети).
На рис. 5.48 показана схема підключення двох акумуляторів призначених для скорочення не тільки часу повільного підведення, а і робочого ходу. Зарядка акумуляторів низького АК1 і високого АК2 тисків здійснюється насосом Н. Витрата з акумулятора АК 1 забезпечує прискорення повільного підвищення і робочого ходу. Редукційний клапан КР припиняє зарядку акумулятора АК1, якщо тиск досягне заданого значення. Максимальний тиск зарядки акумулятора високого тиску АК2 обмежується клапаном КТ. Під‘єднання акумулятора АК2 здійснюється розподільником Р2.
Рис. 5.48
Схема підключення акумулятора, що забезпечує великі швидкості робочого ходу приведена на рис. 5.49. Відмінністю схеми є те, що акумулятор АК безпосередньо підключається до гідроциліндра в обхід розподільника Р, за допомогою гідро замка ЗГ. При цьому зменшується довжина трубопроводу між акумулятором і гідро циліндром (зменшуються втрати), а також розміри розподільника Р. Зворотний клапан КЗ2 забезпечує відключення гідросистеми від насоса при роботі гідроакумулятора.
Рис. 5.49
На рис. 5.50 зображена схема
підключення акумулятора, що забезпечує затиск виробу і збереження тиску
(зусилля). Коли розподільник Р знаходиться в середньому положенні, насос через
розподільник Р3 заряджає акумулятор АК після чого реле тиску РТ відключає
насос. Розподільник Р2 забезпечує незалежний затиск і розтиск деталі.
Рис. 5.50
При роботі гідропривода мають місце значні втрати механічної енергії, яка перетворюється в теплову і спричиняє нагрівання робочої рідини та гідроапаратів системи. При розробці та експлуатації гідропривода повинні бути враховані процеси виділення та поширення теплоти і сформульовані критерії роботи гідропривода в оптимальних термічних режимах.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.