Об’ємний гідропривод: Конспект лекцій (Лекції 1-36: Загальні відомості про об’ємний гідропривод. Нові прогресивні технології і перспективи розвитку гідроприводів), страница 61

Гідролінії – це гідропристрої, що призначені для руху робочого середовища або передачі тиску від одного пристрою до другого

1.Класифікація гідроліній.

Гідролінії класифікують:

1.  По призначенню:

·  Всмоктувальна;

·  Напірна;

·  Зливна;

·  Керування;

·  Дренажна.

2.  По конструкції:

·  Жорстка;

·  Гнучка;

·  Монтажна плита;

·  Трубопровідне з’єднання.

а) телескопічне;

б) різьбове;

в) фланцеве;

г) швидкорозємне;

д) обертове;

є) повертове.

2.Трубопроводи

Трубопроводи є одним з основних компонентів гідросистеми. Їх вага складає 30-35% загальної ваги гідросистеми.

Надійність роботи гідросистеми залежить від надійності трубопроводів, які працюють при значних змінних навантаженнях, вібраціях, змінних температурах.

В якості трубопроводів застосовують:

1.  Стальні безшовні труби з нержавіючої сталі;

2.  Труби з вуглецевої сталі:

а) безшовні гарячекатані;

б) електрозваренні;

3.  Труби мідні і латунні.

4.  Труби алюмінієві.

5.  Гумові і фторопластові рукава.

6.  Гнучкі металеві рукава.

3.З’єднання трубопроводів

Нероз’ємні з’єднання виконуються пайкою або зварюванням (див. рис. 5.20).

2 прик нероз з

Рис. 5.20. Приклади нероз’ємних з’єднань

До розбірних з’єднань відносяться різьбові та фланцеві з’єднання.

Різьбові з’єднання можуть виконуватися:

а) по зовнішньому конусу з розвальцьовкою труби (рис. 5.21, а, б). Розвальцьований кінець труби 4 притискується через ніпель 3 накидною гайкою 2 до корпусу штуцера 1.

Такі з’єднання застосовуються для тонкостінних труб, тому тиск обмежений (тиск до 20-30 МПа).

б) по внутрішньому конусу (тиск до 30-40 МПа) для труб з товщиною стінки більше за 1 мм (рис. 5.21, е). Сферичний наконечник 3, який приварений до труби, притискується накидною гайкою 1 через вкладиш 2 до внутрішнього конусу штуцера 4.

Таке з’єднання має нижчі вимоги до точності монтажу і менше момент затяжки в 1,5-2 рази.

в) з кільцем, яке врізається (тиск до 80 МПа) (рис. 5.21, в, г, д). Кільце 2, що врізається, накидною гайкою 3 заганяється в зазор між трубою і штуцером 4 (рис. 5.21, в – попереднє, рис. 5.21, г – кінцеве положення).

3 прик з

Рис. 5.21. Приклади з’єднань трубопроводів

4. Ущільнення штуцерів

Штуцера приєднуються до корпусу за допомогою конічних або циліндричних різьб.

Конічні різьби самоущільнюються, але вони не дозволяють встановлювати кутки (відводи) в потрібному напрямку і вимагають достатньо великого моменту затяжки, що призводить до підвищення напруження різьбового з’єднання, деформації корпусу і можливого його руйнування.

Штуцера можуть бути кінцеві (рис. 5.22, а), прохідні (рис. 5.22, б), кутові (рис.5.22, в).

4 види штуцерів(а)

4 види штуцерів(б)

Рис. 5.22. Типи штуцерів

Приклади з’єднань каналів в корпусі показані на рис. 5.23.

5 прик з

Рис. 5.23. Приклади з’єднань каналів в корпусі

Заглушки можуть мати вигляд бочечки, яку завальцьовують (рис. 5.24, а); кульки, яку завальцьовують (рис. 5.24, б); заглушка може бути на різьбі з ущільнюючим кільцем (рис. 5.24, в); та може бути у вигляді кришки (рис. 5.24, г).

6-приклади-заглушок

Рис. 5.24. Приклади заглушок

5. Розрахунок трубопроводів

Витрата рідини в трубопроводі визначається витратою насоса або споживача

, де F – площа перерізу каналу трубопроводу, яка визначається  .

Враховуючи вираз для площі, запишемо витрату

, звідси заходимо діаме0тр трубопроводу

, де  - швидкість рідини вибирається в залежності від тиску (див. табл. 5.1. для напірних трубопроводів.

Таблиця 5.1     Вибір швидкості рідини в напірному трубопроводі в залежності від тиску

р, МПа

2,5

6,3

16

32

63

100

*, м/с

2

3,2

4

5

6,3

10