Гідролінії – це гідропристрої, що призначені для руху робочого середовища або передачі тиску від одного пристрою до другого
Гідролінії класифікують:
1. По призначенню:
· Всмоктувальна;
· Напірна;
· Зливна;
· Керування;
· Дренажна.
2. По конструкції:
· Жорстка;
· Гнучка;
· Монтажна плита;
· Трубопровідне з’єднання.
а) телескопічне;
б) різьбове;
в) фланцеве;
г) швидкорозємне;
д) обертове;
є) повертове.
Трубопроводи є одним з основних компонентів гідросистеми. Їх вага складає 30-35% загальної ваги гідросистеми.
Надійність роботи гідросистеми залежить від надійності трубопроводів, які працюють при значних змінних навантаженнях, вібраціях, змінних температурах.
В якості трубопроводів застосовують:
1. Стальні безшовні труби з нержавіючої сталі;
2. Труби з вуглецевої сталі:
а) безшовні гарячекатані;
б) електрозваренні;
3. Труби мідні і латунні.
4. Труби алюмінієві.
5. Гумові і фторопластові рукава.
6. Гнучкі металеві рукава.
Нероз’ємні з’єднання виконуються пайкою або зварюванням (див. рис. 5.20).
Рис. 5.20. Приклади нероз’ємних з’єднань
До розбірних з’єднань відносяться різьбові та фланцеві з’єднання.
Різьбові з’єднання можуть виконуватися:
а) по зовнішньому конусу з розвальцьовкою труби (рис. 5.21, а, б). Розвальцьований кінець труби 4 притискується через ніпель 3 накидною гайкою 2 до корпусу штуцера 1.
Такі з’єднання застосовуються для тонкостінних труб, тому тиск обмежений (тиск до 20-30 МПа).
б) по внутрішньому конусу (тиск до 30-40 МПа) для труб з товщиною стінки більше за 1 мм (рис. 5.21, е). Сферичний наконечник 3, який приварений до труби, притискується накидною гайкою 1 через вкладиш 2 до внутрішнього конусу штуцера 4.
Таке з’єднання має нижчі вимоги до точності монтажу і менше момент затяжки в 1,5-2 рази.
в) з кільцем, яке врізається (тиск до 80 МПа) (рис. 5.21, в, г, д). Кільце 2, що врізається, накидною гайкою 3 заганяється в зазор між трубою і штуцером 4 (рис. 5.21, в – попереднє, рис. 5.21, г – кінцеве положення).
Рис. 5.21. Приклади з’єднань трубопроводів
Штуцера приєднуються до корпусу за допомогою конічних або циліндричних різьб.
Конічні різьби самоущільнюються, але вони не дозволяють встановлювати кутки (відводи) в потрібному напрямку і вимагають достатньо великого моменту затяжки, що призводить до підвищення напруження різьбового з’єднання, деформації корпусу і можливого його руйнування.
Штуцера можуть бути кінцеві (рис. 5.22, а), прохідні (рис. 5.22, б), кутові (рис.5.22, в).
Рис. 5.22. Типи штуцерів |
Приклади з’єднань каналів в корпусі показані на рис. 5.23.
Рис. 5.23. Приклади з’єднань каналів в корпусі
Заглушки можуть мати вигляд бочечки, яку завальцьовують (рис. 5.24, а); кульки, яку завальцьовують (рис. 5.24, б); заглушка може бути на різьбі з ущільнюючим кільцем (рис. 5.24, в); та може бути у вигляді кришки (рис. 5.24, г).
Рис. 5.24. Приклади заглушок
Витрата рідини в трубопроводі визначається витратою насоса або споживача
, де F – площа перерізу каналу трубопроводу, яка визначається .
Враховуючи вираз для площі, запишемо витрату
, звідси заходимо діаме0тр трубопроводу
, де - швидкість рідини вибирається в залежності від тиску (див. табл. 5.1. для напірних трубопроводів.
Таблиця 5.1 Вибір швидкості рідини в напірному трубопроводі в залежності від тиску
р, МПа |
2,5 |
6,3 |
16 |
32 |
63 |
100 |
, м/с |
2 |
3,2 |
4 |
5 |
6,3 |
10 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.