4. Залежність між потужностями:
, де А – робота; Р – сила; S – шлях.
Тоді ,
.
З наведених формул випливає, що тиск у робочій порожнині двигуна визначається навантаженням.
Література [5], стор. 5-8; [8]; стор. 6-9.
Під рідиною розуміють фізичне тіло, яке має на відміну від твердого тіла текучість і на відміну від газу досить малу змінність свого об’єму (при зміні тиску і температури).
Основні функції робочої рідини:
1. Робоче середовище.
2. Змащувальне середовище.
3. Теплоносій.
4. Промивне середовище.
5. Засіб консервації.
Найважливішими фізичними властивостями рідини є:
1. Густина.
2. В’язкість.
3. Стиснення.
4. Теплове розширення.
Густиноюоднорідної рідини називають величину, рівну відношенню маси m до її об’єму V
, [1кг/м3].
Питома вага є відношення ваги рідини до її об’єму: .
В’язкість рідини – це властивість рідини чинити опір зсуву або відносному зміщенню шарів.
Розрізняють динамічну та кінематичну в’язкість. Відповідно теорії Н’ютона, дотичні напруження між шарами дорівнюють добутку коефіцієнта динамічної в’язкості µ на градієнт швидкості
.
Коефіцієнт динамічної в’язкості µ вимірюється [μ]=1Па с=.
Існує величина обернена до коефіцієнта динамічної в’язкості – текучість: .
Коефіцієнт кінематичної в’язкості дорівнює відношенню коефіцієнта динамічної в’язкості до густини (одиниця виміру 1Ст=1м2/с (стокс))
.
В’язкість рідини залежить від температури, причому залежність нелінійна. При підвищенні температури коефіцієнт в’язкості зменшується і навпаки, при зменшенні температури коефіцієнт в’язкості збільшується.
З підвищенням тиску коефіцієнт в’язкості збільшується, але при тисках до 20МПа ця зміна незначна і не враховується.
На коефіцієнт в’язкості впливає вміст нерозчиненого в ній повітря. При збільшенні його кількості коефіцієнт в’язкості зменшується.
Стиснення рідини – властивість змінювати об’єм під впливом тиску.
Стиснення характеризується модулем об’ємного стиснення (об’ємний модуль пружності [Е]=1Па)
, де Vо – початковий об’єм рідини;
∆p – величина зміни тиску;
∆V – зміна об’єму.
Модуль об’ємного стиснення збільшується при збільшенні тиску, а при збільшенні температури зменшується (див. рис. 1.3). Для мінеральних масел Е=1350-1750МПа.
Рис. 1.3. Залежність модуля об’ємної пружності від тиску (а) та від температури (б)
На величину об’ємного стиснення суттєво впливає нерозчинений газ, який майже завжди знаходиться в гідросистемі.
Для різних робочих діапазонів ці зміни різні, при тисках менше за 20МПа вони незначні (менше 10%) і на практиці не враховуються.
Теплове розширення рідини – властивість рідини змінювати об’єм в процесі її ізобарного нагріву (при V=const).
Характеризується температурним коефіцієнтом об’ємного розширення, [β]=1/˚К
.
Розчинність повітря. Звичайно в рідині розчинюється газ в об’ємі до 15% об’єму рідини. Кількість його залежить від тиску, температури, щільності та густини.
Для різних газів ступінь розчинення різна. При зміні параметрів рідини газ виділяється у вигляді міхурців і порушує нормальну роботу гідросистеми. Розчинений газ практично не впливає на властивості рідини, але сприяє піноутворенню.
Спінювання. Виділений з рідини газ, а також попадаючий в неї з зовні в результаті перемішування утворює піну. Піна являє собою емульсію, яка складається з мікроскопічних міхурців рідини і газу. В піні більш інтенсивно протікають хімічні реакції і окислення. Вона сприяє кавітації, корозії, а також погіршується змащувальна властивість.
Прихильність рідини до спінювання визначається поверхневим натягом. Сприяє піноутворенню наявність води. Для зменшення піноутворення застосовують спеціальні присадки.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.