Рівняння сил для такої схеми має вид
. (3.26)
На рис. 3.36 зображений перетворювач тиску подвійної дії. Такі перетворювачі
Рис. 3.36. Перетворювач тиску подвійної дії |
застосовуються для отримання неперервної малої подачі, і використовуються в механізмах подач металообробних верстатів, для забезпечення малих стабільних швидкостей руху вихідних ланок.
Література [3], стор. 375-378, 381-382; [8], стор. 148-152.
Регулюючі гідроапарати застосовують для зміни напрямку потоку, витрати і тиску робочої рідини шляхом часткового відкриття робочого прохідного перерізу. Вони включають гідроклапани тиску, гідроапарати управління витратами, дроселюючі гідророзподілювачі.
Гідроклапан тиску – це регулюючий апарат, що використовують для керування тиском робочої рідини – підтримання його на заданому рівні або обмежування тиску в гідросистемі.
Вони діляться на чотири типи:
1. Напірні:
а) запобіжні;
б) переливні.
2. Редукційні.
3. Гідроклапани різниці тисків.
4. Гідроклапани співвідношення тисків.
Напірні гідроклапани – це гідроклапани, для обмеження тиску в потоці робочої рідини, який до нього підводиться (рис. 3.37).
Напірні запобіжні клапани використовуються для захисту гідроприводу від тиску більшого за встановлений. В нормальному режимі під час роботи гідросистеми такий клапан закритий і спрацьовує періодично при різких змінах витрати або перевантаженнях.
Напірні переливні клапани використовують для підтримання заданого тиску в напірній лінії шляхом неперервного зливу надлишку робочої рідини в бак.
Напірний переливний клапан відрізняється від напірного запобіжного лише характеристиками пружини.
До переливних клапанів пред’являються нижчі вимоги герметичності.
Напірні гідроклапани бувають прямої і непрямої дії.
Гідроклапан прямої дії – це клапан, в якому розміри робочого прохідного перерізу змінюються в результаті безпосереднього впливу потоку робочої рідини на запірно регулюючий елемент (рис. 3.37).
В гідроклапанах непрямої дії невеликий за розміром допоміжний клапан керує переміщенням основного запірно-регулюючого елемента (золотника).
Напірні гідроклапани прямої дії (рис. 3.37) по конструкції запірно-регулюючого елемента поділяються на кулькові, тарільчаті (пластинчаті), конусні та плунжерні (золотникові). Кожен з них складається із корпуса 1, перекриваючого елемента 2, циліндричної пружини 3 і регулюючого гвинта 4. У корпусі кожного клапана є канали, один з яких з’єднаний з джерелом живлення (з тиском рж), а другий – із зливною лінією (з тиском рз).
Принцип дії усіх клапанів заснований на урівноваженні сили тиску рідини зусиллям пружини. Якщо сила тиску рідини перевищує зусилля пружини, то перекриваючий елемент переміщується в напрямку пружини і відкриває прохід рідини на злив, що приводить до зниження тиску у відповідності з регульованим зусиллям пружини.
Недоліки клапанів прямої дії наступні: збільшення номінальних тисків призводить до недопустимого збільшення розмірів пружин, а значить збільшення габаритних розмірів зменшення чутливості і точності роботи.
Для усунення цих недоліків застосовуються клапани непрямої дії (рис. 3.38)
В корпусі клапана розміщено основний золотник 1 з нерегульованою пружиною 2, а також допоміжний клапан 3 з запірним елементом 4, навантаженим зусиллям пружини 3, яке регулюється гвинтом 5. У корпусі виконані канали підводу р та відводу Т і комунікаційні канали 7, 8, 9 та 10.
Гідроклапан встановлюється на напірній лінії або в її відгалуженні зразу після насоса. Потрібний в гідросистемі тиск встановлюється регулюванням пружини 5 допоміжного клапана. Робоча рідина підводиться до камери в та торцеві камери золотника а, 2, д, причому в останню через дросель 8.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.