– з шляховим контролем;
– з контролем за тиском (зусиллям);
– з часовим контролем.
Використовують також системи змішаного керування, що поєднують названі вище види керування.
Розглянемо приклад гідроприводів з різними видами керування.
На рис.4.30 представлена схема автоматичного керування гідроциліндром з шляховим контролем.
Рис. 4.30.
Рис 4.31.
При перемиканні розподільника Р3 в праву позицію розподільник Р1 перемикається також в праву позицію і поршень циліндра Ц рухається вправо. В кінці ходу поршня тиск в лівій порожнині циліндра зростає і як тільки він перевищить тиск на який налаштована пружина 1 клапана КТ останній перемикається і посилає сигнал на перемикання розподільника Р1 в ліву позицію. Поршень починає рухатись вліво, а в кінці ходу натискує на розподільник Р2 і перемикає його в верхню позицію кулачком 2. Якщо розподільник Р3 залишився ввімкненим, то цикл буде безкінечно продовжуватись. Таким чином рух поршня вправо контролюється по тиску (зусиллю), клапаном КТ, а при зворотньому русі здійснюється шляховий контроль розподільником Р2. Схема з контролем по тиску використовується також при змінній довженні ходу поршня
.
Рис 4.32.
Принцип дії такого пристрою базується на використанні для відліку часу процесу спорожнення нижньої торцевої камери розподільника Р5 через дросель Др. Час перемикання розподільника Р5 визначається налаштуванням дроселя Др, так як реле часу встановлено на гідро лінії, що з’єднує кінцевий перемикач Р2 з розподільником Р3, то перемикання останнього здійснюється з запізненням. Таким чином в правому положенні буде здійснюватись контроль з витримкою часу, а в лівому – шляховий. Зворотний клапан К3 забезпечує вільний рух рідини від розподільника Р3 до розподільника Р2. Розподільник Р4 дозволяє виконувати запуск і зупинку привода.
Технологічні процеси, що автоматизуються за допомогою гідравлічних приводів являють собою певну послідовність операцій, у відповідності з якою спрацьовують робочі органи машини чи установки, що виконує ці операції. Керування приводами робочих органів здійснює сукупність керуючих елементів, зв’язаних з керованими об’єктами і між собою. Вона і утворює систему керування.
В гідравлічних системах, що включають декілька гідродвигунів послідовне включення їх в роботу в заданій послідовності може бути реалізоване при використанні нормалізованої гідроапаратури, яка дозволяє здійснювати шляхове керування, керування з контролем тиску і часу.
Розглянемо приклади таких схем керування .
Необхідну послідовність роботи двох гідроциліндрів (рис.4.33), що мають розподільники з електромагнітним керуванням можна отримати, якщо подавати сигнали на електромагніти ЕМ1…ЕМ4 згідно з таблицею 1.1. В таких розподільниках використовують електромагніти штовхаючого типу, тобто якщо подати сигнал на ЕМ1, то розподільник Р1 займе праву позицію, а при знятті сигналу його положення зберігається. Сигнал на електромагніти надходять від кінцевих вимикачів ВК1…ВК4 через блок керування, який і забезпечує задану послідовність роботи гідроциліндрів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.