Замкнутий потік робочої рідини дозволяє здійснити реверс вихідної ланки гідродвигуна за рахунок зміни напрямку подачі насоса без використання направляючих розподільників.
Рівняння рівноваги ротора гідромотора має наступний вид:
, (4.1)
де Ммт - теоретичний момент, що розвивається гідромотором, обумовлений тиском напірної гідролінії; Mвн - момент, що витрачається на подолання зовнішнього навантаження; Мтр - момент, що витрачається на подолання механічних втрат у гідромоторі; Мп - момент, що витрачається на подолання тиску підпора в зливальній гідролінії.
Підставивши в (4.1) вираз для складових моментів, отримаємо
,
(4.2)
звідки зв'язок між тисками в гідроприводі без врахування втрат у гідролініях буде мати наступний вид:
, (4.3) де
- перепад тиску, обумовлений механічними
втратами в гідромоторі; V0м - робочий об'єм гідромотора.
Очевидно, що тиск
у напірній гідролінії визначається зовнішнім навантаженням на валу гідромотора
і пропорційний йому. Залежність тисків від питомого зовнішнього навантаження
подана на рис. 4.2, а.

Рис. 4.2.Статичні характеристики гідропривода з регульованим насосом
Найбільший момент від зовнішнього навантаження, що може подолати гідромотор, дорівнює
; (4.4)

Представимо робочий об’єм насоса VОН у вигляді
,
(4.5)
де ен параметр регулювання насоса (ен=0-1). Підставивши (3.53) маємо
. (4.6)
Таким чином, теоретично частота обертання вала гідромотора не залежить від навантаження. Отже, структурна побудова гідропривода з машинним керуванням дає жорстку навантажувальну характеристику (рис. 4.2, б, криві 1). При збільшенні навантаження r>rmax спрацьовує захисний клапан, пропускаючи частину витрати рідини з напірної гідролінії в зливальну. При r=r′ вся подача насоса направляється в зливальну гідролінію.
З урахуванням втрат робочої рідини в насосі Qу. н і гідромоторі Qум, які можна вважати пропорційними перепаду тиску в зовнішніх гідролініях, частота обертання вала гідромотора nм визначається з наступного виразу:
, (4.7)
де Кун і Кум - коефіцієнти об'ємних втрат у насосі і гідромоторі.
Вираз (4.7) може бути подано також у вигляді
, (4.8)
де
.
Навантажувальна характеристика гідропривода з врахуванням витоків подана на рис. 4.2, б, крива 2.
З виразу (4.7) випливає, що гідропривод із машинним керуванням має зону нечуттєвості при зміні положення регулюючого органа насоса.
Найбільший вплив на нечутєвість приводу чинять витоки робочої рідини в гідромашинах. Тому при збільшенні зовнішнього навантаження на вал гідромотора нечутєвість збільшується.
Потужність, що розвивається гідромотором Nм, відрізняється від споживаної насосом Nн від двигуна на величину, що затрачається на привід насоса підживлення
![]()
або
. (4.9)
де Qнп - подача підживлювального насоса.
З врахуванням втрат потужності в гідромашинах вираз (4.9) приймає вигляд
. (4.10)
Криві потужності показані на рис. 4.2, в. (криві 1 відповідають приводові без врахування втрат у гідромашинах, криві 2-з врахуванням втрат).
ККД приводу з машинним керуванням, обумовлений самим принципом регулювання швидкості, дорівнює одиниці. Якщо привод виконаний із замкнутим потоком робочої рідини, і, отже, у його склад входить насос підживлення, тоді
. (4.11)
Підставивши в (4.11) вираз (4.9), отримаємо
. (4.12)
Залежність ККД від навантаження показана на рис. 4.2, г (крива 1). Враховуючи, що потужність, споживана підживлювальним насосом, звичайно не перевищує 5% від найбільшої потужності, переданої гідроприводом, ККД приводу у великому діапазоні зміни навантаження досить високий. З врахуванням втрат потужності в гідромашинах зміна ККД приводу відповідає кривой 2.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.