Об’ємний гідропривод: Конспект лекцій (Лекції 1-36: Загальні відомості про об’ємний гідропривод. Нові прогресивні технології і перспективи розвитку гідроприводів), страница 51

Рис 4.33.

Таблиця 4.1

	Порядок вмикання ЕМ
Цикл
	1	4	3	2
	1	4	2	3
	4	2	3	4
	1,4	2	3	-

В схемі на рис. 4.34 контроль кінцевих положень штоків гідроциліндрів Ц1, Ц2 здійснюється трьохлінійним двохпозиційними розподільниками Р3…Р6 з механічним керуванням від копіра зв’язаного зі штоком. Сигнали від розподільників Р3…Р6 перемикають гідророзподільники циліндрів Р1, Р2 згідно заданого циклу. В даному випадку здійснюється цикл (Ц1 вперед, Ц2 вперед, Ц1 назад, Ц2 назад). Розподільник Р7 здійснює пуск і зупинку привода.

Для надійної роботи схеми в автоматичному режимі необхідно забезпечити подачу сигналу управління тільки на один із двох входів гідророзподільника, тобто перед тим як подати сигнал на один із входів розподільника, необхідно зняти сигнал з протилежного боку. Для вирішення цієї задачі в систему вводяться спеціальні “запам’ятовуючі” пристрої – тригери. Наявність або відсутність додаткового сигналу тригера дозволяє розрізняти однакові комбінації решти вхідних сигналів. Під час роботи системи тригери включаються в одному із тактів, а потім виключаються в іншому такті.

Рис.4.34.

На схемі рис.4.35 реалізується цикл . В якості тригера використано двох позиційний чотирьохлінійний розподільник Р8 з гідравлічним керуванням. Сигнали з виходів тригера через розподільники Р3 та Р4 подаються на управляючі входи розподільників Р1,Р6, а перемикання тригера здійснюється сигналами, що надходять від розподільників Р2,Р5. Таким чином взаємодія розподільників Р2…Р5 з тригером Р8 виключає одночасну подачу сигналів на обидва входи розподільників Р1,Р6.

Рис. 4.35.

Ще один варіант схеми для реалізації циклу  приведений на рис.4.36.

Рис.4.36.

На схемі по рис.1.12 змішане управління з контролем по шляху і тиску забезпечується зворотними клапанами КЗ1, КЗ2 й клапаном тиску КТ . Кінцеві положення контролюються розподільниками Р1,Р2.

Схема працює за циклом  Після перемикання Р3 і Р4 рідина поступає через КЗ1 до циліндра Ц1 і поршень рухається вправо до упора. Після зупинки поршня тиск зростає, клапан тиску КТ відкривається і пропускає рідину до Ц2 поршень якого рухається вправо. В кінці ходу шток натискає на Р2, який перемикає Р4 в праву позицію. Рідина поступає в праву порожнину Ц1 і Ц2. Починає рухатись першим циліндр Ц2, тому що ліва порожнина Ц1 перекрита клапаном КТ. Коли Ц2 закінчить рух вліво тиск в системі зростає і КТ знову відкривається і рідина із лівої порожнини Ц1 через КЗ2 направляється на злив при цьому поршень Ц1 рухається вліво і вкінці ходу тисне на Р1 сигнал від якого через Р4 поступає на Р4, цикл повторюється. 

Схема аналогічного циклу () показана на рис.4.37. В цій схемі послідовне включення забезпечується взаємодією клапанів тиску зі зворотними клапанами КТ1,КТ2  (клапан типу Г66 – 1).

В схемі використано розподільник Р з електромагнітним керуванням і електричні кінцеві вимикачі ВК1, ВК2.

Слід визначити, що в схемі по рис.4.37, 4.38 управління двома циліндрами здійснюється одним розподільником і непотрібно використовувати тригер на відміну від схеми рис.1.10.

Рис. 4.37.

Рис.4.38

Література: [4], стор. 104-121,[5], стор. 176-181.

Тема 4.3. Приводи, що виконують необхідний закон руху

Лекція 25. Гідравлічні приводи для синхронізації руху

У сучасних машинах та технологічному устаткуванні, які являють собою складні автоматизовані комплекси з великою кількістю виконавчих робочих органів, нерідко виникає необхідність у синхронізації рухів кількох робочих органів. Синхронізація рухів робочих органів полягає в забезпеченні суворо узгоджених у часі їх переміщень, швидкостей, прискорень.