Робоча рідина з напірної лінії крізь отвір «Підвід» надходить безпосередньо до дроселюючої щілини і далі крізь отвір у втулці 3 і отвір «Відвід» відводиться в гідросистему. Підтримання сталого перепаду тиску на дроселюючій щілині забезпечується золотником 24, проте на відміну від описаних раніше регуляторів потоку золотник при своєму осьовому переміщенні змінює дроселювання частини потоку робочої рідини, що проходить із напірної лінії в зливну крізь отвори 21, частково перекриті його робочою крайкою, і отвори 23. У процесі роботи апарата золотник знаходиться в рівновазі під дією зусилля пружини 19 і зусиль від тиску робочої рідини в його торцевих порожнинах 20 і 25, пов'язаних із порожниною входу в дроселюючу щілину, а також у порожнині 18, сполученої з виходом із дроселюючої щілини. Це забезпечує автоматичну підтримку сталого перепаду тиску на щілині, а отже, зміну тиску робочої рідини в напірній лінії в залежності від тиску у відвідному отворі. Всяка зміна навантаження Р на циліндрі призводить до відповідної зміни тисків р1=Р/F і рН на виході з постачального насоса причому перепад тиску на дроселюючій щілині підтримується сталим: Dр=рн-р1= =(0,1¸0,25)МПа. Якщо тиск р1 збільшується понад тиск настроювання допоміжного клапана, кулька 17 відходить від свого сідла, і робоча рідина в невеликій кількості (керуючий потік) починає надходити з відвідного отвору крізь малий отвір 27 у порожнину 18 і далі крізь допоміжний клапан у зливну лінію. У результаті тиск у порожнині 18 стабілізується на максимальному рівні, обумовленому настроюванням допоміжного клапана, а в напірній лінії автоматично підтримується тиск, що перевищує тиск у порожнині 18 на 0, 2 ~ 0, 25 МПа (сумарні втрати тиску при плині керуючого потоку крізь дроселюючу щілину і малий отвір 27).
Таким чином, апарат, працюючи подібно захисному клапану непрямої дії, захищає гідросистему від перевантаження. Різноманітні виконання по тиску (основне, А і Б) різняться тільки розмірами пружини 16. Регулятор потоку з захисним клапаном має також отвір 28 для дистанційного керування, за допомогою якого можна розвантажувати гідросистему від тиску. Для цієї цілі може використовуватися, наприклад, розподільник з електричним керуванням. При виключеному електромагніті рн»0,3МПа.
Дільники потоку (рис. 3.59) застосовуються в пристроях гідропневмоавтоматики, коли виникає необхідність розділити потік на дві частини з метою отримання синхронного руху двох гідродвигунів.
Принципова схема дільника потоку показана на рис. 3.59, а. Він складається з корпусу 1, розподільного золотника 2 і дроселів Д1 і Д2. Золотник 2 утворює з розточками корпусу дроселюючі щілини а і б. Корпус має два вихідних канали 3, 4 і канал підводу 5.
При рівних тисках на виході золотник 2 займає середню позицію у розточці корпусу і тиски в його торцевих камерах однакові, а перепади тиску на дроселях Д1 і Д2 рівні. Таким чином, якщо характеристики дроселів однакові (рівні площі і коефіцієнти витрат), то витрати через дроселі теж рівні, тобто вхідний потік поділений на два рівні вихідні потоки.
Якщо тиск рідини на одному із виходів змінюється, через зміну навантаження гідродвигуна, розподіл потоків буде порушуватись і на вихід з меншим тиском рідина буде подаватись менш інтенсивно і навпаки. При цьому зміниться тиск в торцевих камерах золотника, останній зміщується в бік камери з меншим тиском, змінюючи ступінь дроселювання потоків в щілинах а і б так, що відновиться рівновага тисків в торцевих камерах, а заодно перепад на дроселях і витрата через них. Співвідношення поділених потоків може бути змінене відповідним вибором характеристик дроселів Д1 і Д2.
На рис. 3.59, б золотник 2 виконаний з центральним отвором і соплами на його кінцях, які утворюють з корпусом дроселюючі щілини типу сопло-заслінка, а постійними дроселями являються отвори в соплах.
Для дільника потоку справедливі рівняння:
,
,
,
,
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.