Об’ємний гідропривод: Конспект лекцій (Лекції 1-36: Загальні відомості про об’ємний гідропривод. Нові прогресивні технології і перспективи розвитку гідроприводів), страница 36

                        (3.49)

де р_н — тиск живлення;  — перепади тисків відповідно у щілинах первинного і вторинного дроселювання (витрати Q₁і Q₄),  ,— навантаження (перепад тисків у робочих порожнинах гідродвигуна); р = р₁ — р₂, р₃л—тиск у зливній гідролінії.

Зазначимо, що таке визначення навантаження р розподільника правомірне тільки для гідродвигуна із симетричними швидкісними характеристиками в протилежних напрямах руху. Із врахуванням останнього зауваження і за законом збереження маси (витрати) при протіканні рідини через підсилювач можна записати:

Q_н=Q₁+Q_3;Q=Q₁-Q₂;              

Q_н=Q₂+Q_4;Q=Q₄-Q_3.                                           (3.50)

На підставі рівностей витрат місток опорів буде цілком симетричний,   тому

Приймаючи для , більшості випадків практичного застосування /?_зл = 0.   дістанемо

Втрати тиску в дроселюючій  щілині  

де v — середня швидкість течії рідини у вікні, v= Q/ S; — масова густина рідини;  — коефіцієнт гідравлічних втрат; S— площа дроселюючої щілини,  в- діаметр золотника

Витрата рідини через розподільник

                                               ,                                     (3.51)

де  — коефіцієнт   витрати,   .                                                

З урахуванням навантаження розподільника

                                                                               (3.52)

За відсутністю навантаження (p = 0) витрати рідини через розподільник

                                                                                      (3.53)

де k — коефіцієнт підсилення за витратами,

k=

Отже, в ідеальному розподільнику має місце лінійна залежність витрати рідини Qвід сигналу керування (переміщення золотника) x. Ця властивість золотникових розподільників має надзвичайно важливе практичне значення, яке зумовило широке їхнє застосування, особливо у слідкуючих гідроприводах і в системах автоматики. В реальному ж золотниковому підсилювачі витрата рідини при постійному зміщенні х золотника залежить від навантаження (рис. 3.63) . При постійному навантаженні залежність витрати від зміщення   золотника   залишається    практично    лінійною.  

.

3. Гідропідсилювачі типу сопло-заслінка

У гідравлічних слідкуючих системах широко застосовуються гідропідсилювачі типу сопло-заслінка (рис. 3.64), які являють собою послідовне з'єднання постійного і регульованого гідравлічних опорів. На вході гідропідсилювача встановлюється дросель / постійного опору, на виході — регульований дросель, утворений торцем сопла 2 і рухливою заслінкою 3. Переміщення заслінки 3 викликає зміну гідравлічного опору регульованого дроселя, а це призводить до зміни витрати рідини Q₂ через регульований дросель, а також тиску р₁у міждросельній камері 4.

Простота конструкції і відсутність поверхонь тертя у гідропідсилювачах типу сопло-заслінка обумовили їхнє широке застосування у системах автоматичного управління. При застосуванні цих гідропідсилювачів усувається сухе тертя і небезпека защемлення керуючих елементів. Вони відрізняються малими габаритами і вагою, для них характерна висока чутливість, точність і швидкодія, простота виготовлення і довговічність, що досягається завдяки безконтактній   взаємодії.

У гідропідснлювачах типу сопло-заслінка застосовують схему з двома соплами (рис. 3.65). Навантаження підсилювача являє собою перепад тиску в робочих порожнинах