, (3.45) де п – кількість шайб;, - коефіцієнт витрати шайби та площа прохідного отвору.
3. Ламінарний лінійний дросель.
Якщо необхідно забезпечити лінійну залежність між витратою і перепадом тисків як постійні дроселі застосовують капіляри – канали з малими прохідними перерізами і великою довжиною. В них сили в’язкого опору переважають. Зв’язок між витратою і перепадом тисків на ділянці установленого руху виражається за формулою Пуазейля
, (3.46)
де - густина рідини;
- кінематична в’язкість;
і - відповідно довжина і діаметр каналу.
При збільшенні перепаду тисків довжина початкової ділянки збільшується, тому лінійність порушується.
Перепад тисків на капілярі складається з перепаду на початковій ділянці, тобто ділянці з турбулентною течією та перепаду на ділянці з ламінарною течією
.
4. Лінійні турбулентні дроселі.
В цих дроселях квадратична залежність між витратою та перепадом тисків компенсується формою робочого вікна (рис. 3.51), площа якого залежить від перепаду тиску.
Дросель на рис 3.51, а має золотник 2 розміщений в корпусі 3 пружину 1. Під дією витрати на робочому вікні дроселя виникає перепад , що переміщує золотник вліво і відкриває робоче вікно. Ширина робочого вікна в(х) змінюється по квадратичній параболі.
В дроселі на рис. 3.51, б квадратична залежність між і компенсується нелінійною жорсткістю мембрани 2, яка під дією перепаду прогинається і змінює площу прохідного перерізу робочого вікна, утвореного отвором в мембрані і конусом 1.
Рис. 3.51. Приклади лінійних турбулентних дроселів |
При дроселювані потоку частина його енергії перетворюється в теплоту, величина якої росте із збільшенням перепаду тисків і швидкості руху рідини. Швидкість руху рідини в дроселі, як правило, не перевищує десятикратного значення її швидкості в підвідному каналі. Таким чином, найменше значення площі поперечного перерізу дроселя можна знайти із співвідношення fд=0,1fтр, де fд – площа прохідного перерізу дроселя; fтр – площа поперечного перерізу підвідного трубопроводу.
Якщо в дроселі передбачена можливість зміни його гідравлічного опору в процесі роботи, то такий дросель називають регульованим.
Принципові схеми регульованих дроселів показані на рис. 3.52. Найбільш розповсюдженими є дроселі щілинного (рис. 3.52, а) та голчастого (рис. 3.52, б) типів. У деяких випадках застосовуються дроселі (опори) кільцевого типу (рис. 3.52, в), з ексцентричною проточкою прямокутного або трикутного профілю (рис. 3.52, в, г), а також дроселі золотникового типу (рис. 3.52, е).
В тих випадках, коли необхідна висока чутливість, застосовують дроселі з гострими кромками (рис. 3.52, ж). Мінімальне значення площі перерізу прохідного вікна дроселя вибирається з умови відсутності облітерації. Для мінеральних масел, які застосовуються в гідроприводах верстатів, ця площа більша 0,3мм2. При перепаді тисків на дроселі 10МПа мінімальна витрата через дросель становить приблизно 600см3/хв. Для зменшення облітерації в деяких конструкціях дроселів застосовують осцилюючий рух перекриваючих елементів з великою частотою і малою амплітудою.
Гвинтові дроселі бувають зі змінним числом робочих вікон і з гвинтовою канавкою.
Дросель на рис. 3.53, а має шток 2 з дисками 3 зрізаними по сегменту 4 і розміщується в корпусі 1. В залежності від довжини l змінюється кількість дроселюючих щілин, утворених сегментами на дисках і корпусом. Таким чином при осьовому переміщенні штока 2 можна ступінчато змінювати опір дроселя і витрату рідини.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.