Об’ємний гідропривод: Конспект лекцій (Лекції 1-36: Загальні відомості про об’ємний гідропривод. Нові прогресивні технології і перспективи розвитку гідроприводів), страница 52

Узгодженість переміщень гідродвигунів залежить від таких параметрів: величини та характеру робочих навантажень, внутрішнього та зовнішнього тертя у гідравлічних та механічних ланках привода, довжини шляху та тривалості переміщень, швидкості та прискорення рухів, здатності рідини стискуватись та наявності в ній повітря, жорсткості вузлів привода, температурних змін, в’язкості робочої рідини, величини витоків, відхилення від номінальних значень і зміни розмірів та характеристики робочих органів, контрольно – регулюючої апаратури, сталості та коливальності рухів тощо.

У практиці машинобудування синхронізація застосовується для забезпечення узгоджених переміщень робочих органів верстатів, пресів, валків прокатних станів та текстильних машин, посадочних щитків та шасі літаків, їхніх закрилків та елеронів, стояків багатоопорних вантажних платформ, механізмів підйомно – транспортних машин тощо. Умовою абсолютної синхронізації є пропорційність переміщень (лінійних чи кутових) гідродвигунів та всіх похідних від них за часом:

                                   (4.57)

де L₁, L₂ – лінійні чи кутові переміщення для двох двигунів, що синхронізуються;

k – коефіцієнт пропорційності, (частіше k=1).

Будь який реальний привод являє собою конкретну реалізацію однієї з рівностей ряду рівнянь (1.1), наприклад першої рівності. Тоді ця рівність у реальній конструкції може бути реалізована тільки з певним ступенем точності, з певною похибкою δ, а саме:

,                                                                        (4.58)

де δ – різниця переміщень  синхронізованих двигунів.

Очевидно, що в усталеному режимі похибка δ за положенням синхронізованих двигунів буде величенною постійною (більшою чи меншою залежить від реальної конструкції):

.

Багатократно продиференціювавши рівняння (4.58) за часом, встановлюємо, всі наступні рівняння з ряду рівнянь (4.57) які реалізуються абсолютно точно, тобто похибка за швидкістю, прискоренням або третьою похідною дорівнює нулю.

Приводи синхронізації, у яких реалізується перша рівність ряду рівнянь (4.57), є синхронними за положенням (переміщенням) або синфазними. Вони характеризуються постійною похибкою за положенням і нульовими похибками за швидкістю, прискоренням і за всіма наступними похідними.

Якщо привід являє собою реалізацію другої рівності ряду рівнянь (4.57), то він називається синхронним за швидкістю.

,                                                                           (4.59)

де  - різниця лінійних або кутових швидкостей.

.                                                              (4.60)

Про інтегруємо рівність (4.59)

де   - похибка початкового положення гідродвигуна, яка залежить від часу синхронізації t.

1. Синхронні гідравлічні приводи дросельного регулювання.

У цих приводах синхронізація досягається незалежним дозуванням рідини за допомогою дроселів. Синхронізація гідроциліндрів Ц1 та Ц2 (рис. 4.38) забезпечується регульованими дроселями Др1 і Др2, встановленими на зливній лінії.

Реальні витрати через дроселі можна визначити так: 

                                               (4.61)

де S₁, S₂ – площі прохідних перерізів дроселів;

V₁, V₂ – швидкості переміщення поршнів циліндрів.

Тиски р₁ і р₂ визначимо з умови рівності сил, що діють на поршні:

                                                    (4.62)

де Р₁ і Р₂ – навантаження; F і F^’ – ефективні площі поршнів.

Підставивши значення тисків р₁ і р₂ в рівняння (4.61) і поділивши їх одне на друге, одержимо співвідношення швидкостей V₁ і V₂ , яке для точної синхронізації повинно дорівнювати одиниці.

                                                            (4.63)

.                                                                                     (4.64)