Пріоритетність представництва інтересів фінансових інвесторів, які беруть на себе найбільші ризики, в корпоративному управлінні є обов’язковою та беззастережною. Для забезпечення прав та представництва інших учасників корпоративних відносин велике значення в корпоративному управлінні має принцип обґрунтованості, за яким підлягають безумовному дотриманню наступні зобов’язання акціонерного товариства перед цими учасниками:
1) права, захист яких передбачено чинним законодавством;
2) права та інтереси, які витікають з умов надання нефінансових інвестицій певними учасниками корпоративних відносин до розпорядження корпорації у відповідності до значення цих інвестицій для досягнення кінцевих результатів діяльності АТ. Зазначені права та інтереси обов’язково повинні бути визнані усіма або переважною більшістю інших учасників. Представництво вищого керівництва і персоналу корпорації, постачальників і споживачів, держави і суспільства загалом в корпоративному управлінні повністю залежить від законності прав зазначених учасників корпоративних відносин та значення зроблених ними інвестицій для розвитку акціонерного товариства.
Забезпечення прав і інтересів учасників корпоративних відносин у корпоративному управлінні реалізується через легальну участь цих учасників у діяльності вищих керівних органів акціонерного товариства. Корпоративне управління здійснюється загальними зборами акціонерів, радою акціонерів (спостережною радою), ревізійною комісією, правлінням та іншими вищими виконавчими органами акціонерного товариства для вирішення стратегічних проблем розвитку АТ. Таким чином, учасники корпоративних відносин, інтереси яких презентує корпоративне управління, здатні надавати чималого впливу на формування та реалізацію загальної стратегії корпорації, прийняття та виконання широкого кола стратегічних та потокових управлінських рішень.
Формування корпоративного управління в акціонерному товаристві передбачає розвиток корпоративних відносин у трьох основних сферах: поведінковій, організаційній та нормативній. Поведінкова сторона корпоративного управління складається з мотивації та певних способів дій учасників корпоративних відносин, які вони обирають для захисту власних прав і інтересів. Організаційна сторона містить у собі створення та організацію діяльності спеціальних органів і структур корпоративного управління, функціями яких є забезпечення належного розвитку корпоративних відносин. Нормативна сторона складається з сукупності правил та норм регулювання корпоративних відносин, діяльності певних органів корпоративного управління. Нормативна сторона корпоративного управління може мати формальний та неформальний характер.
Виникнення і розвиток організаційної та нормативної сторін корпоративного управління відбуваються у відповідності до вимог національної системи корпоративного управління та умов корпоративної угоди, яку укладають учасники корпоративних відносин стосовно умов здійснення їхніх інвестицій у діяльність певної корпорації.
___________
Література: 1. Котц Д.М. Банковский контроль над крупными корпорациями в США. — М.: Прогресс. — 1982. — С. 281. 2. Нестор С. Корпоративне управління і роль Організації економічного співробітництва та розвитку //Бюлетень з корпоративного управління. — 2000. — №9. — С. 10 – 13. 3. У пошуках кращого директора. Корпоративне управління в перехідній та ринковій економіках. — К.: Основи, 1996.— С. 189. 4. Управление акционерным обществом (Корпоративное управление в Украине). — Британский фонд "ноу-хау": Изд. "Столетие". — 1999. — С. 196.
УДК 347.725 АНАЛИЗ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛЕНИЯ В УКРАИНЕ
|
аспирант ХГЭУ
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.