Концепция формирования инновационной модели социально-экономического развития Харьковской области "Харьков как инновационный порт", страница 45

Будь-який з учасників корпоративних відносин (навіть держава) не здатний у власних інтересах одноосібно змінити деякі норми та правила корпоративного управління, особливо ті, що існують на рівні приватного саморегулювання. Тому до нормативної сторони корпоративного управління АТ, з нашої точки зору, слід віднести лише правила формування та діяльності його вищих органів керівництва, які встановлюються власне корпорацією. Усі інші норми та правила регулювання корпоративних відносин є складовою національної системи корпоративного управ­ління, в межах якої й здійснюється корпоративне управління окремими акціо­нерними товариствами.

Виходячи з наведених підходів до визначення сутності корпоративного управ­ління, можна відзначити основні ознаки цього управлінського процесу:

прийняття управлінських рішень у корпоративному управлінні стосується регу­лювання корпоративних відносин (насамперед у сфері формування та вико­ристання акціонерного капіталу);

головною метою корпоративного управління є отримання акціонерним това­риством максимального прибутку за умови забезпечення стабільного еко­номічного, технологічного, організаційного, кадрового розвитку АТ;

корпоративне управління базується на розмежуванні прав власності та функцій управління, тобто вважається, що права та інтереси кожного з учасників корпоративних відносин зумовлюються характером і метою їхнього внеску (фінан­сових або нефінансових інвестицій) до діяльності корпорації;

при корпоративному управлінні має бути забезпечений захист усіх без винятку прав та інтересів учасників корпоративних відносин, незалежно від харак­теру їхнього внеску до діяльності акціонерного товариства в порядку пріори­тетності, який встановлено законодавчими нормами;

корпоративне управління здійснюється на основі забезпечення балансу інтересів учасників корпоративних відносин, ступінь впливу яких на прийняття певних управлінських рішень залежить від їхнього внеску у досягнення кінцевих результатів діяльності корпорації, який визнано іншими учасниками;

прийняття управлінських рішень в корпоративному управлінні здійснюється вищими керівними органами АТ, яким це право за власним бажанням делегує більшість учасників корпоративних відносин.

Таким чином, сфера корпоративного управління містить обмежену кількість управлінських рішень, що приймаються за згодою усіх учасників корпоративних відносин на найвищому рівні управління корпорацією та прямо стосуються її фінансово-майнового стану (формування та використання акціонерного капі­талу). Більшість із цих рішень має стратегічний характер або прямо витікає з стратегічних рішень, прийнятих вищим керівництвом корпорації.

За нашою думкою, корпоративне управління є процесом формування та реалізації вищими органами управління АТ управлінських дій, що відбивають баланс інтересів учасників корпоративних відносин щодо залучення та вико­ристан­ня акціонерного капіталу для забезпечення максимально можливого при­бут­ку від усіх видів діяльності АТ в межах чинного законодавства. Загальна харак­теристика корпоративного управління наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Загальна характеристика корпоративного управління