Концепция формирования инновационной модели социально-экономического развития Харьковской области "Харьков как инновационный порт", страница 38

Крім того, іноземні інвестиції звичайно зв'язані з вивозом із регіону країни отриманого прибутку, а це означає, що значна частина створеної доданої вартості не повертається, переміщаючись за кордон. Іноземні інвестиції є вигідними, коли ними обмінюються. Саме ці тенденції притаманні промислово розвиненим країнам по відношенню одна до одної. Якщо ж регіон буде тільки використовувати іноземні інвестиції, це призведе до монокультурності розвитку його економіки, що зробить її обслуговуючою для крупного капіталу, тобто вторинною.

Регіон тому має значні переваги перед іншими територіями, що йому не треба створювати свою промисловість, необхідно тільки відновити її. Так що Харківський район повинен перш за все розраховувати на свої сили, найбільш дієвою з яких є СРІД.

З цієї причини завданнями органів регіонального управління і місцевого самоврядування мають стати: організація та інформаційне обслуговування інвестиційного ринку, початкова короткотермінова фінансова підтримка суб’єк­тів підприємництва з метою запуску механізму самовідтворення інвестиційних ресурсів на регіональному рівні. Ця теза стосується головного важеля інвести­ційної політики — комерційних інвестиційних проектів. Соціально та економічно значущі інвестиційні пропозиції повинні знаходитись під безпосереднім патро­натом органів управління.

Харківський регіон повинен максимально використовувати можливості, надані Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова". Не дивлячись на надані ним переваги, закон має певні недоліки, серед яких необхідно виділити обмеження мінімального обсягу капіталовкладень (від 0,5 млн. дол. США). Для іноземних інвесторів ці суми не є значними, а для внутрішніх — вони занадто великі, тому певну частину грошових коштів, що могли б бути вкладені в промислове виробництво, під­приємницькі структури направляють на досягнення інших цілей. Тому доцільно було б домагатися збільшення межі мінімальних капіталовкладень.

Значним гальмом в інвестуванні у межах СРІД є наказ ГНАУ №384 "Про обчислення прибутку від реалізації інвестиційних проектів", відповідно до якого при реалізації інвестиційного проекту на діючому підприємстві рентабельність виробництва продукції за інвестиційним проектом не може бути вище середнього рівня по підприємству в цілому. Цей факт є економічно недоцільним, оскільки прибуток і рентабельність виробництва в процесі реалізації інвестиційного про­ек­ту повинні залежати тільки від рівня його успішності, а не від інших факторів, що не мають відношення до проекту [3]. Аналіз стану економічної активності в Харківському регіоні підтверджує об’єктивну необхідність генерації принципово нового підходу до проведення інвестиційної регіональної політики, яка повинна мати соціальну спрямованість.

Запропоновані концептуальні засади побудовані з урахуванням макси­маль­но можливої консолідації і гармонізованого поєднання комерційних інтере­сів суб’єктів господарювання та інтересів соціального захисту спільноти Харків­ського регіону.

Сутність концепції стратегічного інвестування полягає в забезпеченні стійкого соціально-економічного розвитку Харківського регіону, підвищення добро­буту населення за рахунок динамічного зростання рівня економічної актив­ності суб’єктів підприємництва на базі самовідтворення інвестиційних ресурсів.

Основна ідея концептуальних засад наступна: проблема залучення інвес­тиційних ресурсів обумовлюється не їх відсутністю, а низьким рівнем ефектив­ності інвестиційного ринку, через що інвесторам невигідно вкладати кошти, тому потрібно запровадити заходи щодо підвищення рівня економічної ефек­тивності (як комплексного поняття) на регіональному ринку завдяки пошуку привабливих об’єктів.

Спираючись на дані щодо терміну виробничого циклу, терміну обороту коштів, можна зробити висновок, що найбільш ефективними в сучасних умовах є підприємства з швидкою оборотністю капіталу, тобто сфери послуг, легкої, харчової та фармакологічної промисловості. Саме вони повинні стати першою ланкою в процесі самовідтворення інвестиційних ресурсів. Поштовх їх розвитку дає безпосередньо ринок, тобто попит споживачів, пожвавити й інтенсифікувати який можливо, вирішивши дилему "ціна – якість продукції".