Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 9

Усі працівники відповідно до закону підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призводять до втрати працездатності.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного й індивідуального захисту, використовуваних працівником, а також санітарно–побутові умови мають відповідати вимогам законодавства.

Працівник вправі відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя або здоров'я або для оточуючих його людей, або для виробничого чи навколишнього середовища. Він зобов'язаний негайно сповістити про це безпосереднього керівника або роботодавця.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, не дотримується умов колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку має потребу в наданні більш легкої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і в разі потреби установити скорочений робочий день та організувати проведення навчання з придбання іншої професії відповідно до законодавства.

На час призупинення експлуатації підприємства цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці або службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

Працівники, зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікувально–профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою сольовою водою, мають право на оплачувані перерви санітарно–оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, надані у визначеному законодавчому порядку.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги та компенсації, не передбачені законодавством.

На час дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніше як через 2 місяці, письмово проінформувати працівника про зміни виробничих умов і розмірів пільг та компенсацій, з урахуванням тих, які надаються йому додатково.

Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами захисту, миючими і знезаражуючими засобами.

На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг; спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючого і знешкоджуючого засобу. У випадку передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.

Відшкодування збитку у випадку ушкодження здоров'я працівників або у випадку їхньої смерті.

Відшкодування збитку, заподіяного працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвело до втрати працездатності”.

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим і членам їхньої родин додаткові виплати відповідно до колективного або трудового договору. За працівниками, що втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) і середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.