Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 12

1.5 Основні причини травматизму, профзахворювань і заходи щодо їхнього попередження

Виробнича травма–травма, отримана працюючим на виробництві і викликана порушенням вимог безпеки праці.

Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм, називається виробничим травматизмом.

Ушкодження організму людини або порушення правильного його функціонування, пов'язане з впливом на  нього небезпечного виробничого фактора, кваліфікується як нещасний випадок на виробництві.

За ступенем дії на організм людини травми підрозділяють на мікротравми, коли потерпілий не втрачає працездатності і тому не звільняються для лікування від роботи, і травми з тимчасовою непрацездатністю, коли потерпілий звільняється на термін, необхідний для лікування.

Професійним захворюванням називається захворювання, викликане впливом на працюючих шкідливих умов праці (наприклад, шкідливі випромінювання, вібрації, пилу, газу тощо).

Професійне отруєння є окремим випадком професійного захворювання. Професійні отруєння можуть бути гострими або хронічними.

Розглянемо причини виробничих травм, які найчастіше зустрічаються Забиті місця працюючих (що супроводжуються набряком забитого місця і хворобливим відчуттям) можуть бути від необережного поводження з інструментом і пристосуваннями при різних ручних роботах. Так, забиті місця рук можливі при зіскакуванні молотка з рукоятки або випаданні його з рук, якщо рукоятка слизька або виконана неправильно; забиті місця і переломи кінцівок можливі при падінні під час руху по слизькій або нерівній поверхні, при падінні людини зі сходів, риштовань, з опори повітряної лінії електропередачі, а також при падінні на людину яких–небудь предметів або матеріалів у процесі будьвельно–монтажних робіт. У випадках падіння людини з великої висоти можливі переломи хребта або кісток черепа, що погрожує смертельним результатом такого нещасного випадку.

Розповсюдженими травмами на виробництві є поранення рук різальними інструментами або осколками оброблюваних твердих матеріалів чи стружкою металу. Особливо небезпечне поранення очей. Причинами цього виду травм є несправність інструментів, невміння користуватися ними або відсутність захисних пристосувань (сіток, що огороджують робоче місце верстата, захисних щитків у металорізальних верстатів і іншого технологічного устаткування).

Хімічні опіки рук, особи (рідше ніг та інших частин тіла) можливі при необережній роботі з активними хімічними речовинами (готування електроліту для акумуляторів), у результаті розпорскування їх або ушкодження сосуду. Хімічні опіки досить хворобливі і вимагають термінового надання допомоги, особливо при опіку лиця, очей.

Теплові опіки під час електромонтажних робіт, пов'язаних зі зварюванням або пайкою проводів і шин; розігріванням заливальних компаундів (мас1ч1к), лаків; сушінням ізоляції електротехнічного устаткування тощо. Опіки можуть бути як при безпосередньому контакті тіла з розпеченою речовиною, так і в результаті опромінення полум'ям (наприклад, при газовому або електродуговому зварюванні).

При роботах, виконуваних на відкритому повітрі в зимовий час, можливе обмороження рук і ніг. Особливе місце серед виробничих травм займають випадки ураження людини електричним струмом.

У залежності від можливих видів виробничих травм при проектуванні виробничого устаткування, його пристрої й експлуатації застосовують різні захисні міри і заходи, які забезпечують безпечну трудову діяльність.

Професійні захворювання обслуговуючого персоналу електростанцій і мереж зустрічаються рідко. Вони можливі при недотриманні санітарних норм і правил у таких випадках:

а) отруєння   чадним   газом   у   погано   вентильованих   приміщеннях казанових теплових електростанцій, а також при роботах з розігрівання заливальних компаундів, мастик, пайці металу тощо;

б) отруєння окислами свинцю під час пайки свинцюватими припоями;

в) отруєння парами сірчаної кислоти при обслуговуванні акумуляторних батарей;

г) отруєння при фарбуванні нітроемалями і роботі з розчинниками;