Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 35

Вплив УФВ на шкіру викликає дерматити з дифузійною екземою, а також утворення пухлин при довжині хвилі 280...303 нм. Разом з цим УФВ впливає на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення, підвищення температури, нервове порушення тощо. Діючи на очі, відоме за назвою фото−або електроофтальмії, запалення роговиці (кератит) і ушкодження хрусталику.

УФВ змінює склад виробничої атмосфери: утвориться озон, оксид азоту і перосксид водню, іонізується повітря.

Основними захисними заходами є: екранування джерел випромінювання, екранування робочих місць, СІЗ, спеціальне фарбування приміщень і раціональне розміщення робочих місць.

Найбільш ефективним є екранування джерел випромінювання. Як екран застосовують різні матеріали і світлофільтри, які не пропускають або знижують інтенсивність УФВ.

Небезпека впливу лазерних випромінювань

Біологічна дія лазерного випромінювання (ЛВ) залежить від довжини хвилі й інтенсивності випромінювання. У зв'язку з цим весь діапазон довжин хвиль поділяється на ряд областей: від 0,2 до 0,4 мкм−ультрафіолетова область; від 0,4 до 0,75 мкм−видима область; від 0,75 до 1,4 мкм−ближня інфрачервона область; понад 1,4 мкм−дальня інфрачервона область. Розрізняють шість видів впливу його на живий організм.

1. Термічна (теплова) дія. При фокусування лазерного випромінювання виділяється значна кількість теплоти при невеликому обсязі за короткий проміжок часу.

2. Енергетична дія визначається великим градієнтом електричного поля, обумовленого високою щільністю потужності. Ця дія може викликати поляризацію молекул, резонансні й інші ефекти.

3. Фотохімічна дія виявляється у вицвітанні ряду барвників.

4. Механічна дія виявляється у виникненні коливань типу ультразвукових організмів, що опромінюється.

5. Електрострикція−деформація молекул в електричному полі лазерного випромінювання.

6. Утворення в межах клітини мікрохвильового поля.

Під впливом лазерного випромінювання відбувається порушення життєдіяльності окремих органів і організмів у цілому. Під час дії на клітини, тканини й організм у них виникають гістохимічні і біохімічні зміни, а також патофізиологічні ефекти.

При великих інтенсивностях опромінення можливі ушкодження внутрішніх органів, що мають характер набряків, крововиливу, кровотечі, омертвляння тканин та ін. При впливі на кров відзначається деформація червоних кров'яних тілець, руйнування оболонки еритроцитів і викид знебарвленої коагульованної маси через отвір. [43]

Захист від іонізуючих випромінювань і небезпеки їхнього впливу

Іонізуючим випромінюванням називають будь-який вид випромінювань, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Розрізняють такі види іонізуючих випромінювань.

Корпускулярне випромінювання, що складається з часток: −випромінювання являє собою потік ядер атомів гелію з низькою проникаючою    здатністю    і    високою    іонізуючою    здатністю; −випромінювання−потік електронів або позитронів; нейтронне випромінювання−потік елементарних часток з масою близькою до маси протона, що не мають зарядів і володіють величезною проникною здатністю.

Електромагнітне випромінювання; −випромінювання−потік гама−квантів, тобто електромагнітне випромінювання з дискретним спектром виникає при зміні енергетичного стану атомного ядра або при аннігіляції часток.

Характеристичне випромінювання−фотонне випромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома.

Гальмове випромінювання−фотонне випромінювання з безперервним спектром, що виникає при зміні кінетичної енергії заряджених часток.

Рентгенівське випромінювання−сукупність гальмового і характеристичного випромінювань. Утвориться при гальмуванні швидких електронів у середовищі.

У результаті впливу випромінювання на організм людини в тканинах відбуваються складні фізичні, хімічні та біохімічні процеси. Ці випромінювання іонізують молекули тканин. Процеси іонізації супроводжуються ультрафіолетовими випромінюваннями, що збуджують молекули клітин. Це призводить до розриву молекулярних зв'язків і зміні хімічної структури різних з'єднань. Така дія випромінювання називається прямою.