Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 5

Основні положення прав громадян України, викладені в Конституції України.

У Законі України про охорону праці (ОП), прийнятому 14 жовтня 1992 р., перерахованому та прийнятому 21 листопада 2002 р. відбиті основні положення по реалізації права працівників на охорону життя і здоров'я в процесі праці, безпечні умови праці. Регулюються відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці, виробничого середовища і встановлює єдиний порядок з охорони праці в Україні.

Крім цього на Україні прийнятий ряд законів:

·  Про обов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві  та профзахворювання;

·  Про пожежну безпеку;

·  Кодекс законів про працю України.

1.2 Державна політика в області охорони праці

Принципи державної політики:

·  пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних безпечних умов праці;

·  підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного техконтролю за станом виробництв, технологій і продукції;

·  соцзахист працівників, повне відшкодування збитку особам, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань;

·  встановлення однакових вимог для всіх підприємств і суб'єктів підприємницької діяльності;

·  інформування населення, проведення навчання, профпідготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Усі працівники підлягають соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань.

На підставі Закону України “Про Охорону праці” встановлені:

Права працівників на ОП під час роботи.

Працівник вправі відмовитися від роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя й здоров'я його та оточуючих людей, або для виробничого чи навколишнього середовища.

Працівник має право розірвати трудовий договір, якщо роботодавець не виконує законодавства про ОП. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога не менше тримісячного заробітку.

Працівники, зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, мають бути забезпечені спецодягом та індивідуальними засобами захисту, а також лікувально–профілактичним харчуванням.

Відповідно до законодавства передбачене відшкодування збитку у випадку ушкодження здоров'я працівників або їхніх смертей.

Забороняється застосування праці жінок і неповнолітніх на важких роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на підземних роботах.

Організація державного керування і нагляду за ОП.

Державне керування охороною праці здійснюють:

Кабінет Міністрів України; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; міністерства й інші центральні органи виконавчої влади; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування.

Компетенція Кабінету Міністрів України в області ОП:

·  забезпечує реалізацію державної політики в області охорони праці;

·  подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;

·  направляє і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади по створенню безпечних і здорових умов праці і нагляду за охороною праці;

·  встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

·  з метою координації діяльність органів державного керування охороною праці створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, що очолює прем'єр–міністр України.

Міністерство та інші центральні органи виконавчої влади:

·  проводять єдину науково – технічну політику в області охорони праці;

·  розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища за участю профспілок;

·  здійснюють    методичне    керівництво    діяльністю    підприємств галузі з ОП;

·  здійснюють відомчий контроль за станом ОП на підприємствах галузі.