Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 25

За характером дії на організм виробничий пил може бути токсичним і нетоксичним.

Токсичний пил, впливаючи на організм, викликає професійні отруєння, а пил деяких нетоксичних і неорганічних речовин, проникаючи з повітрям в організм, викликає професійні захворювання.

У процесі дихання грубий пил розміром понад 10 мкм осідає у верхніх дихальних шляхах−носовій порожнині, носоглотці і лише частково досягає бронхів. З верхніх дихальних шляхів пилові частки постійно видаляються мокротинням до стравоходу.

Тонкий пил або тумани (крупністю менше 10 мкм) легко проникає в легені, змочується і у такому вигляді затримується легеневою тканиною. Найбільшу небезпеку при цьому являють частки крупністью від 5 до 0,2 мкм, що при глибокому вдиху здатні проникати в найглибші дихальні шляхи.

Дрібніші частки (дим) становлять меншу небезпеку для органів дихання, оскільки вони за рахунок великої адсорбції повітря практично не змочуються і, підкоряючись газовим законам, видаляються разом з повітрям, що видихається, майже не затримуючись легеневою тканиною.

Порошини з зазубреною колючою поверхнею найбільш небезпечні, тому що вони викликають виразку слизових оболонок, тканин легень і шкіри. Неотруйні пили можуть, крім того, бути переносниками мікробів, адсорбувати отрутні або радіоактивні речовини, здобувати електричний заряд, що збільшує їхню дію.

Повітря робочих приміщень може бути насиченим домішками шкідливих газів або пар, що виділяються під час виробничих процесах. Так, наприклад, у цехах гальванопокриттів виділяються пари кислот, при проведенні лакофарбових і просочувальних робіт−пари розчинників (бензол, толуол та ін.), при зварюванні і паянні−пари металів тощо.

Шкідливі пари і гази, проникаючи в організм людини при диханні, заковтуванні і через шкіру, викликають отруєння. Отруєння, викликані промисловими отрутами, називаються промисловими отруєннями. Симптоми отруєння можуть розвиватися відразу або з плином  деякого прихованого періоду. Гострими отруєннями називаються захворювання, що виявились відразу після впливу отрути. При одночасному впливі на організм декількох отрут ефект, як правило, буває посилений. Небезпека отруєння залежить не тільки від концентрації і часу впливу отрути, але і від умов навколишнього середовища−наприклад, при високій температурі повітря прискорюється проникнення отрут в організм.

За фізіологічним впливом шкідливі речовини підрозділяють на п'ять груп:

• дратівні−уражають поверхню тканин дихального тракту, слизових оболонок і шкіри (кислоти, луги, аміак, хлор та ін.);

• задушливі−фізично інертні гази, що розбавляють зміст кисню в повітрі (вуглекислий газ, азот та ін.);

• отрути, що викликають ушкодження внутрішніх органів, кровоносної системи (фенол, бензин) і нервової системи (спирти, ефіри); до них відносяться також пили токсичних металів−олово, свинець, ртуть, марганець;

• летучі наркотики, що спричиняють наркотичну дію,−ацетилен -летучі вуглеці (поверхнево−активні речовини ПАР), пил−інертні або такі, що викликають алергійні реакції.

4.2.2. Захист від шкідливих речовин, що знаходяться в повітрі

У результаті захисної дії організму легені постійно очищаються від пилу. Але якщо вміст пилу в повітрі буде високим, то захисна дія організму порушується і пил, тривалий час знаходячись у легенях, викликає легеневе захворювання−пневмоконіоз (від грецького: пневмос−подих, коніос−пил).

Характер і сила дії пилу залежать також від її заряду. Заряджені частки пилу тривалий час затримуються в легенях. Пневмоконіоз характеризується повільним переродженням газообміну при вході в рубцеву тканину з фіброзними утвореннями. Це приводить до обмеження дихальної поверхні легень і супроводжується змінами в діяльності серцево-судинної, нервової і травної систем організму.

У залежності від виду вдихуваного пилу існує багато різновидів пневмоконіозу: силікоз−від впливу пилу, що містить вільну SiCh, силікатоз−від впливу кварцу в зв'язаному вигляді, антракоз−від впливу антрацитового пилу, сидероз−від пилу залізної руди, алюміноз−від алюмінієвого пилу, асбетоз, талькоз і т.п.