Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 28

Природне висвітлення приміщень здійснюється бічним світлом через світлові  прорізи  в  зовнішніх  стінках  або  через  прозорі  частини  стін, верхнім–через світлові прорізи в покритті і комбінованим–через світлові прорізи в покритті і стінах. Оскільки природне висвітлення змінюється в залежності  від широти місцевості, часу року і дня, а також погоди, основною величиною для розрахунку і нормування природного висвітлення усередині приміщень прийнятий коефіцієнт, % природної освітленості (КПО), що представляє собою відношення природної освітленості ,−люкс (лк), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості , лк, створюване світлом цілком відкритого небозводу:

,                                                   (4.4)

де –освітленість якої−небудь точки горизонтальної поверхні, що знаходиться усередині приміщення [лк];

−освітленість якої−небудь точки, що знаходиться ззовні приміщення на відстані 1м від будинку [лк].

При однобічному бічному висвітленні нормується мінімальне значення КПО у точці, розташованій на відстані 1 м від стіни, найбільш вилученої від світлових прорізів, на перетинанні вертикальної площини характерного розрізу приміщення й умовної робочої поверхні; при двосторонньому бічному висвітленні–те саме у точці посередині перетинання. При верхньому і комбінованому висвітленні нормується середнє значення КПО в точках, розташованих на перетинанні вертикальної площини характерного розрізу приміщення й умовної робочої поверхні. При цьому першу й останні точки вибирають на відстані 1м від поверхні стін.

Для вибору природного висвітлення необхідно враховувати такі фактори:

1. Характеристика зорової роботи.

2. Мінімальний розмір об'єкта розрізнення з фоном.

3. Розряд зорової роботи.

4. Система висвітлення.

При штучному висвітленні номерують абсолютне значення освітленості. Норми встановлені СНіП II−4−79 у залежності від характеру зорової роботи, фону (світлий, сірий, темний), контрасту об'єкта і фона (малий, середній, великий) і системи висвітлення (нормована або загальна).

Фактори, що враховуються при нормуванні штучного висвітлення:

1. Характеристика зорової роботи.

2. Мінімальний розмір об'єкта розрізнення з тлом.

3. Розряд зорової роботи.

4. Контраст об'єкта з фоном.

5. Світлість фону (характеристика фону).

6. Система висвітлення.

7. Тип джерела світла.

Нормуються також показники якості висвітлення:

Показник засліпленості (20−80) у залежності від розряду зорової роботи і періодичності знвходження людей у приміщенні;

Коефіцієнт пульсації освітленості (10−20) у залежності від розряду зорової роботи і системи висвітлення.

Освітленість робочої поверхні створювана світильниками загального висвітлення в системі комбінованого, має складати 10% нормованої для комбінованого висвітлення. Аварійне висвітлення має створювати на робочих поверхнях освітленість 5% нормованої для загального висвітлення, але не більше 2 лк усередині будинків (1 лк для території) і не більше 30 лк при газорозрядних лампах і 10 лк при лампах накалювання.

Розряд зорової роботи—відношення мінімального розміру об'єкта розрізнення з фоном до відстані від органів зору до об'єкта розрізнення.

Розрахунок природного висвітлення зводиться до визначення необхідної площі вікон, що забезпечить нормоване значення КПО:

                                                       (4.5)

де −світлова характеристика вікна;

−загальний коефіцієнт світлопропускання;

−підвищення КПО за рахунок відображення.

Розрахунок освітленості в приміщенні

                                                     (4.6)

де i–інтенсивність світла;

S–площа приміщення;

−висота підвісу світильників над робочою поверхнею;

−напівпериметр приміщення.

Для  ЛЛ  ламп,  знаючи  груповий  світловий  потік  F  і  в  ламп  у світильнику n (2 або 4), визначимо світловий потік однієї лампи.

Розподіл світильників по площі виробничого приміщення

Для ЛЛ—уздовж довгої сторони приміщення, уздовж вікон, паралельно стінам з вікнами. Для ЛН, ДРЛ—у шаховому порядку.